Православна церква України переходить на новий календар. Коли тепер буде Різдво, Великдень і Покрова

З 1 вересня Православна церква України перейде на новоюліанський календар. Таке рішення ухвалили на архієрейському соборі ПЦУ в Києві. Це означатиме, що всі церковні свята із неперехідними, зафіксованими датами змістяться майже на два тижні назад. Як тепер виглядатиме календар свят для православних України? Які свята змінять свою дату? І до чого тут Росія?

"Усі свята з фіксованою датою просто посунуться на 13 днів назад згідно з новим календарем, - каже митрополит Переяславський і Вишневський Олександр Драбинко в коментарі для порталу hromadske.ua. - На парафіях люди знають, що таке новий і старий стиль, тож вони розуміють, коли відзначати свята".

Дивись відео Ołeksij Daniłow: Rozmowy z Rosjanami przeprowadzimy na naszych warunkach

У чому різниця між новоюліанським та григоріанським календарями?

За новим календарем ПЦУ відзначатиме  Різдво 25 грудня, а не 7 січня, Водохреще - 6 січня, Стрітення - 2 лютого,  Благовіщення - 25 березня, Спаса - 6 серпня, Успіння Пресвятої Богородиці - 15 серпня, Різдво Пресвятої Богородиці - 8 вересня, Воздвиження Хреста Господнього - 14 вересня, Покрова - 1 жовтня, введення в храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада, а День святого Миколая - на 6 грудня.

Наразі основні християнські церкви в Україні сьогодні живуть за двома календарями: григоріанським (Римо-католицька церква) і юліанським (Греко-католицька і Православна церкви). Однак із вересня ПЦУ має перейти на новоюліанський календар, а Українська греко-католицька церква  -- на григоріанський.

"Як частині католицької церкви, українським греко-католикам ближчою є Римо-католицька церква. Календар, за яким живе Римо-католицька церква -- григоріанський. Для православних новоюліанський календар вважається точнішим, ніж юліанський", -- пояснює Олександр Драбинко.

Але зручність полягає ще й у тому, що нерухомі церковні свята новоюліанського календаря співпадають із григоріанським -- тобто відзначаються на 13 днів раніше, ніж за юліанським календарем.

"За новоюліанським календарем ми вираховуємо Великодні свята, до яких також прив'язані інші дати, як-от: Трійця, Вознесіння. Ці свята можуть не співпадати з григоріанським календарем", -- додає Олександр Драбинко.

Як вирішиться проблема зі святкуванням Великодня?

Згідно із розрахунками на основі григоріанського календаря, час від часу трапляється ситуація, коли Великдень святкують раніше, ніж юдейський Песах. Що, якщо покладатись на біблійну історію, неможливо, адже Ісус Христос воскрес після святкування юдейського свята. Система юліанського календаря вирішує цю проблему. У ній нерухомі свята збігаються із григоріанським календарем, а рухомі вираховуються на основі підходу юліанського календаря. Отже, Великдень за новоюліанським календарем святкується у першу неділю після повного місяця, після весняного рівнодення і не раніше за юдейську Пасху.

Перехід на новий церковний календар не буде обов'язковим для всіх. Парафії за власним бажанням зможуть звершувати богослужіння за старим стилем.

"Якщо релігійні громади Православної церкви України чи монастирі за рішенням двох третин своїх членів вважають, що їм краще дотримуватися старого календаря, то архієрейський собор Православної церкви України закріпляє за ними це право. Таким чином, це рішення буде здійснено у найбільш природний і простий спосіб", - заявив священник ПЦУ Михайло Омельян після закінчення архієрейського собору. 

"Із новою силою це питання постало внаслідок російської агресії, - наголошують у ПЦУ. - Нині юліанський календар сприймається, як пов'язаний із російською церковною культурою. Адже сучасним (новоюліанським) календарем користуються ті церкви, які підтримують нашу Помісну церкву, натомість опоненти і насамперед РПЦ - дотримуються старого календаря (юліанського)".