Ім'я повішеного рашистами в окупованій Нижній Дуванці Сватівської громади чоловіка назвав новий голова Луганської області обласної адміністрації Артем Лисогор, повідомляє obozrevatel.
Останні два дні перед смертю чоловіка допитували в комендатурі окупантів
"Російські нелюди постійно тиснули на нього і тягали на допити. Хотіли зламати його. Однак сватівець не змінював своїх поглядів і чекав на звільнення", - зазначив Лисогор і додав, що загиблим виявився 46-річний Василь Старченко.
Отримати інформацію про те, що відбувається зараз на окупованій території, дуже складно. Ті, хто там залишився, бояться щось говорити чи писати. Також серед місцевих мешканців багато донощиків.
Вдалося з'ясувати, що останні два дні перед смертю Василь був у комендатурі окупантів, його там жорстоко катували.
"Катування там можуть бути дуже важкими. Окупанти не шкодують нікого. Сам Василь ніколи в АТО чи ООС не служив. Але загарбники ще до приходу в населений пункт усе про всіх знають, хто яку позицію займає", – розповідає голова сільради Сергій Корощенко, який зараз перебуває на мирній території.
За свідчення селян, Василь після катувань у комендатурі повернувся додому. А невдовзі його знайшли в будинку повішеним. Наразі поки що неможливо з'ясувати, що саме сталося: чи чоловік сам звів рахунки з життям, чи хтось допоміг.
"Окупанти його вже не раз били. Вони приходили в будинок, забирали техніку. Перед смертю Василя бачили всього в ранах і синцях. Били навіть битами. Можливо, він не витримав знущань, а можливо йому й допомогли накласти на себе руки", -- каже один із місцевих мешканців на умовах анонімності.
Селяни припускають, що Василя Старченка росіянам здав хтось з місцевих запроданців
Тільки після звільнення території можна буде провести експертизу і тоді встановити остаточну причину смерті. Старченко поховали 24 травня у Нижній Дуванці, де він прожив останні 15-20 років.
Селяни розповідають, що в їхньому населеному пункті є катівня, де російську окупанти знущаються навіть з дітей, б'ють і погрожують відрізати статеві органи. Заради залякування також можуть порізати ноги. Люди зникають безвісти. Виїхати звідти неможливо, чоловіків не випускають, а якщо щось знайдуть у телефоні хоча б натяк на проукраїнську позицію, знущаються і знову б'ють. А щоб виїхати на підконтрольну Україні територію, треба спершу поїхати в Росію, звідти добратися в Європу, а вже з ЄС приїхати до України. На це потрібно щонайменше 300 доларів. Селяни таких грошей не мають, тому й залишаються під російською окупацією.
Взагалі, у Нижній Дуванці та навколишніх селах панує атмосфера страху та безвиході. Серед місцевих є запроданці, які хочуть вислужитися перед загарбниками. Саме вони здають окупантам людей з проукраїнською позицією. Той самий Василь хоч і був щирим українцем, але не бив себе в груди і не кричав про це на кожному кроці. Припускають, що хтось на нього доніс.
Про Старченко розповідають, що він працював водієм у приватній компанії з виготовлення тротуарної плитки. Займався боксом, був байдужим до спиртного. Дружина з дітьми встигла вибратися з окупації і наразі живе в одній із західних областей України. Чому чоловік не поїхав з нею - залишається загадкою. Є припущення, що не хотів залишати будинок або ж у нього окупанти відібрали документи.
На жаль, це не перший випадок жорстокої розправи над українцями, котрі не хочуть підкорятися російським загарбникам, не мовчать.
