Расмуссен вважає, що "існує чітка можливість того, що деякі країни можуть вжити заходів індивідуально".
Расмуссен : вкрай важливо, щоб Київ отримав письмові гарантії безпеки
"Відомо, що Польща дуже залучена до надання конкретної допомоги Україні. І я не виключаю, що Польща буде ще більше залучена в цьому контексті на національному рівні, а за нею підуть країни Балтії, можливо, навіть з можливістю введення військ на місцях", - заявив ексочільник НАТО.
Расмуссен підкреслив, що керівництво Польщі "серйозно розглядає" питання створення "коаліції охочих" залучити армію для боротьби з РФ у разі, якщо на саміті в Вільнюсі не буде оголошено про конкретні кроки щодо України, пише The Guardian.
"Не варто недооцінювати польські почуття, поляки відчувають, що занадто довго Західна Європа не слухала їхніх застережень проти справжнього російського менталітету", - сказав Расмуссен і додав, що для України буде цілком законно звертатися за такою військовою допомогою.
Ексочільник Альянсу наголосив, що вкрай важливо, аби Україна отримала письмові гарантії безпеки, бажано до саміту, але поза рамками НАТО. Вони повинні охоплювати обмін розвідданими, спільні навчання України, посилене виробництво боєприпасів, оперативну сумісність НАТО і постачання зброї, достатньої для стримування Росії від подальшого нападу. Але попередив, що гарантій безпеки буде недостатньо. За його словами "деякі союзники по НАТО можуть виступати за гарантії безпеки, щоб фактично уникнути реальної дискусії про прагнення України до членства.
"Вони сподіваються, що, надавши гарантії безпеки, зможуть уникнути цього питання. Я не думаю, що це можливо. Я думаю, що питання НАТО буде підніматися на саміті у Вільнюсі. Я розмовляв з кількома східноєвропейськими лідерами, і є група жорстких східно-центральноєвропейських союзників, які хочуть принаймні чіткого шляху для України до членства в НАТО", - наголосив Расмуссен.
На Заході розглядають сценарій, згідно з яким до НАТО можуть прийняти частину України
Надважливий саміт Альянсу має відбутися в Вільнюсі 11 липня. На заяву ексочільника НАТО відреагував керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
"Я дякую Андерсу Фог Расмуссену за його позицію, як і за публічну підтримку думки, що Україну небезпечно залишати в приймальні НАТО на невизначений термін. Дуже важливо, щоб наша держава отримала запрошення до Альянсу", - сказав він.
Єрмак нагадав про Київський безпековий договір, у якому містяться пропозиції щодо гарантій безпеки для України, що мають стати проміжним етапом перед вступом в НАТО. Над договором працювала Міжнародна робоча група з питань безпекових гарантій для України, у якій головують голова ОП та Расмуссен.
Водночас на Заході розглядають сценарій, згідно з яким до Північноатлантичного альянсу можуть прийняти лише частину України, як це було із Західною Німеччиною 1955 року. Про це пише The New York Times.
Видання зазначає, що для України багато чого залежатиме від ситуації на фронті після контрнаступу, а також від того, чи призведе це до тривалого припинення вогню між сторонами, стабільності кордонів або ж навіть мирних переговорів.
