Чому Пригожин пішов на угоду і як розгортатимуться події в РФ далі. Експерти ISW дали прогноз
Російські джерела припускали особливості угоди за посередництва білоруського диктатора Олександра Лукашенка щодо припинення збройного заколоту групи "Вагнера" 23-24 червня, в тому числі про можливу причетність до цього керівника адміністрації президента Росії .
Пригожин змінив свою думку щодо перспектив "Вагнера", коли помітив відсутність широкої підтримки
Російське опозиційне видання Meduza, посилаючись на джерела в Кремлі , повідомило, що Пригожин спочатку намагався зв'язатися з адміністрацією президента Росії опівдні 24 червня, коли бойовики "Вагнера" рухалися на північ з Ростова-на-Дону в напрямку Москви, але Путін відмовився говорити з ним.
Видання зазначає, що після того, як Пригожин помітив відсутність широкої військової підтримки і змінив свою думку щодо перспектив "Вагнера", Кремль перейшов до переговорів за участю Лукашенка, глави Офісу президента РФ Антона Вайно та посла Росії в Білорусі Бориса Гризлова.
Про можливу причетність Вайно та Гризлова 24 червня не повідомлялося. Відомий пов'язаний з Кремлем військовий блогер також поставив під сумнів, чи угода притягне Вагнера, чи Пригожина до відповідальності за загибель щонайменше 13 російських авіаторів 24 червня.
Аналітики ISW стверджують, що наслідки збройного повстання "Вагнера" до кінця невідомі, як і те, чи буде реалізована угода, чи всі залучені сторони повністю її виконають.
"Будь-які зміни в керівництві Міноборони стали б значною перемогою Пригожина , який пояснював свій збройний заколот прямими звинуваченнями Шойгу і Герасимова у загибелі десятків тисяч російських солдатів в Україні", – ідеться в огляді.
Заколот не вплинув на бойову здатність російських військ в Україні
Також експерти вказують на те, що нові подробиці про склад підрозділів "Вагнера", які наближалися до Москви 24 червня, свідчать про те, що Пригожин, швидше за все, не зміг би вести активні бойові дії в Москві без додаткової підтримки.
Крім того, у звіті зазначається проте, що заколот не вплинув на бойову здатність російських військ в Україні.
"Збройний бунт Вагнера 23-24 червня, схоже, не змінив бойові можливості російських військ у війні з Україною. За даними російських та українських джерел, на фронті тривають звичайні бої, а росіяни посилили наземні атаки поблизу Бахмута. Деякі джерела використовували збройне повстання як риторичний прийом, щоб превентивно виправдати російські сили від будь-яких українських завоювань, досягнутих 24 та 25 червня", - йдеться у звіті.
Окупанти з приватної військової компанії "Вагнер", які не брали участі у заколоті їхнього ватажка Євгена Пригожина, зможуть повернутися на війну в Україну, підписавши контракти з міноборони РФ. Деякі підрозділи саморозпустяться, але влада переслідувати нікого не буде, повідомив член комітету з оборони Держдуми РФ Віктор Соболєв в інтерв'ю виданню "Подъем".
За його словами, учасників "путчу Пригожина", найімовірніше, відправлять по домах і не дозволять приєднатися до Пригожина, якого нібито відправили "в заслання" до Білорусі.
Водночас голова комітету держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов, заявив, що бойовики ПВК Вагнер, які були в Ростові-на-Дону, "нічого поганого не робили", бо "виконували накази свого командування", пише російське медіа Ведомости. Він також додав, що зараз доля ПВК Вагнер ще не вирішена повністю. Однак, він вважає, що забороняти цю організацію не потрібно.