Українська письменниця й громадська діячка Вікторія Амеліна померла внаслідок поранень, отриманих через удар російських військ по Краматорську. Про це повідомив український ПЕН-клуб.
Вікторія Амеліна активно допомагала Україні
"Із величезним болем повідомляємо, що в Лікарні Мечникова у Дніпрі перестало битися серце письменниці Вікторії Амеліної. Її життя обірвалося через поранення, несумісне з життям, спричинене ракетним ударом російських окупантів по ресторану в Краматорську 27 червня 2023 року. Ми повідомляємо цю новину нині, коли про неї дізналися всі рідні Вікторії та з їхньої згоди", – заявляє організація.
37-річна Амеліна перебувала в ресторані Ria Lounge разом із делегацією колумбійських журналістів та письменників, коли по будівлі було завдано удару.
Після початку повномасштабного вторгнення Вікторія Амеліна займалася документуванням воєнних злочинів Росії у складі правозахисної організації Truth Hounds. Зокрема, як вказує ПЕН-клуб, вона знайшла щоденник вбитого російськими окупантами письменника Володимира Вакуленка на звільненій Ізюмщині.
Письменниця також працювала над книгою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War про жінок, які документують російські воєнні злочини. Клуб анонсує її вихід за кордоном незабаром.
Також письменниця займалася активною адвокаційною роботою: зверталася до урядів інших країн про надання зброї Україні, а також вимагала справедливості та створення спеціального міжнародного трибуналу для всіх винуватців російських воєнних злочинів проти України, говорила про спільну антиколоніальну боротьбу українців та інших народів світу.
Народилася у Львові, мешкала в Канаді: цікаві факти про Вікторію Амеліну
Вікторія Амеліна (дівоче прізвище Шаламай) — українська письменниця, членкиня Українського ПЕН. Вона народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися до України. 2007 року здобула ступінь магістра комп’ютерних технологій із відзнакою у «Львівській політехніці». У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.
У 2015 році Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. У 2016 році вийшла її перша дитяча книжка «Хтось, або Водяне Серце». Наступна її книжка для дітей «Е-е-есторії екскаватора Еки»побачила світ у 2021 році.
У 2017 році у «Видавництві Старого Лева» вийшов друком другий роман Вікторії «Дім для Дома». Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: «ЛітАкцент року — 2017», Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала «Дім для Дома» найкращою прозовою книжкою року.
Тексти Вікторії Амеліної публікувались у перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман «Дім для Дома» переклали іспанською мовою.
У 2021 році Вікторія стала лауреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.
Також письменниця займалася активною адвокаційною роботою: зверталася до урядів інших країн про надання зброї Україні, а також вимагала справедливості та створення спеціального міжнародного трибуналу для всіх винуватців російських воєнних злочинів проти України, говорила про спільну антиколоніальну боротьбу українців та інших народів світу.
Відтак наразі відомо вже про 13 загиблих через удар по Краматорську 27 червня – тоді російські війська завдали два ракетних удари по центру Краматорська і приватному сектору Біленького поблизу міста, спричинивши численні жертви серед цивільних і руйнування. Серед загиблих троє дітей, ще близько 60 людей отримали поранення.
