Кремль відмовляється від "ультиматуму" на адресу НАТО, але не змінює свою політику щодо України
Через те, що війна з Україною затягується , її початкові цілі залишаються невиконаними, а перспектива поразки стає дедалі реальнішою, керівництво Кремля відмовляється від "ультиматуму" на адресу НАТО, яке висунуло за кілька тижнів до початку вторгнення 24 лютого 2022 року.
Медведєва: Ми ніколи не намагалися стримувати НАТО, наша мета наша - усунути загрозу членства України в Альянсі
До переліку умов Москви для переговорів із Заходом більше не входить вимога відсунути військову інфраструктуру блоку до кордонів 1997 року, де-факто ліквідувавши бази в 14 країнах НАТО. Це випливає зі статті заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва в "Російській газеті" .
"Ми ніколи не намагалися стримувати НАТО ", - пише екс-президент РФ. І додає, що вступ до Альянсу Фінляндії, що вже відбувся, а також запланований - Швеції, нині не є програшем Росії, позаяк ці дві країни "і так були асоційовані" з НАТО.
"Ми завжди просили лише про одне - читати наші занепокоєння і не запрошувати до НАТО колишні частини нашої країни, - продовжує Медведєв. Особливо ті, з якими ми маємо територіальні суперечки. Тому наша мета проста - усунути загрозу членства України в НАТО".
Медведєв запевняє, що Росія "так чи інакше досягне" цієї мети, а її міжнародна ізоляція - це ілюзія.
"Політичні контакти з Азією, Африкою та Латинською Америкою найактивніше розвиваються", - зазначає заступник голови Ради безпеки РФ і підкреслює, що західні компанії, що втратили російський ринок, "кусають лікті" і "рахують збитки".
Радикальну вимога до НАТО, що означає де-факто скасування п'яти хвиль розширення блоку з 1997 по 2020 рік, Росія вперше озвучила у проекті договору про взаємні гарантії безпеки із США. МЗС представило його наприкінці грудня 2021 року, після чого у січні 2022-го відбулося кілька раундів безрезультатних переговорів.
Кремль найбільше боїться здаватися таким, що потерпів поразки в очах своїх прихильників
"НАТО треба збирати манатки і вирушати на рубежі 1997 року", - вимагав перед їх початком заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков.
Натомість Альянс за рахунок Фінляндії збільшив протяжність кордону з Росією вдвічі - на 1,3 тисячі км. До складу блоку увійшла одна з найбоєздатніших армій Європи, найбільша за кількістю артилерійських стволів (1,5 тисяч). Польща, що входить до НАТО з 1999 року, попросила США про розміщення на своїй території ядерної зброї, а також уклала контракт на придбання американських систем ПРО та ППО на $15 млрд. Стверджуючи, що Росія нібито ніколи не заперечувала проти розширення НАТО, а лише виступала проти прийому республік колишнього СРСР, Медведєв уподібнюється лисиці з байки, яка, зрозумівши, що винограду їй не дістати, вирішила вдати, що не боляче їй і хотілося, пише політолог Аббас Галлямов.
Усе це підтверджує, що влада в Росії найбільше боїться здаватися такою, що програла в очах своїх прихильників - саме поразка максимально делегітимізує автократію, продовжує експерт: "Вони тепер будуть як вужі на сковорідці крутитися, зображуючи ситуацію так, ніби те, що відбувається, - це саме те, чого вони вимагали".
Тим часом президент Володимир Зеленський закликав президента США Джо Байдена запросити Україну до НАТО вже зараз - навіть якщо країна приєднається до Альянсу після війни. Про це він сказав в інтерв'ю CNN За словами українського президента, Байден є "особою, яка приймає рішення" про те, чи буде Україна в НАТО чи ні. Він додав, що це запрошення зараз стало б величезним стимулом для українських воїнів.
"Це так важливо відчувати, що в майбутньому ти дійсно будеш поруч із союзниками", – зазначив Зеленський.