Заступник секретаря Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв, підсумовуючи результати саміту НАТО у Вільнюсі, заявив, що "Третя світова все ближче". Про це експрезидент Росії написав у Telegram
Дмитро Медведєв знову погрожує
"Попередні підсумки саміту НАТО. Усе як ми і думали…Військову допомогу київському режиму збільшити. Усім, чим можливо: ракетами, касетними зарядами, літаками. Нічого іншого остаточно збожевілий Захід придумати і не міг. Передбачуваність вищого рівня, до ідіотизму. За фактом – глухий кут. Третя світова все ближче", - ідеться у повідомленні.
За словами Медведєва, війна "буде продовжена з колишніми цілями", одна з яких – відмова України від членства в НАТО, що, втім, на його думку, неможливо.
Заступник секретаря Радбезу РФ також заявив, що окуповане місто Токмак Запорізької області нібито обстріляли касетними боєприпасами, а значить РФ "пора розчохляти" арсенали "цієї негуманної зброї".
У вересні Медведєв вже заявляв, що заявка України в НАТО прискорить початок Третьої світової війни. На початку липня Медведєв знову почав лякати світ ядерним апокаліпсисом, але також заявив, що ядерної зими можна уникнути, якщо Захід виконає всі вимоги Росії.
Саміт НАТО у Вільнюсі 11 липня ухвалив пакет рішень із трьох елементів щодо України, що стосуються, зокрема, і шляху України до членства.
Кулеба пояснив «змішані почуття» української делегації від саміту НАТО у Вільнюсі
Впевненість країн-членів у тому, що Україна долучиться до НАТО, значно вища, ніж 2008-го року, коли на саміті в Бухаресті вони дали обіцянку, що одного дня Україна стане частиною Північноатлантичного Альянсу.
Таку думку висловив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи підсумкову декларацію Вільнюського саміту.
«На цьому саміті були ухвалені деякі дуже важливі рішення, які роблять шлях України до НАТО коротшим, - сказав Кулеба "Радіо Свобода". - Наприклад, скасування ПДЧ (Плану Дій щодо Членства для України – ред.). Ще півроку тому ніхто навіть не наважувався говорити про це. Друге рішення – це створення Ради Україна-НАТО. Але не просто створення Ради – в самій Раді нічого такого немає, але важлива деталь: до цього, наприклад, існувала Рада Росія-НАТО. І це формат привілейованого партнерства. А ми наполягли, щоб в правилах процедури Ради Україна-НАТО було чітко написано, що це інструмент наближення членства України. Тобто все заточується під прискорення нашого членства в НАТО», – пояснив Кулеба рішення Вільнюського саміту.
Водночас, зауважив глава української дипломатії, є рішення, яке Україну «відверто засмутило», і воно стосується відповіді союзників на євроатлантичні амбіції України. Формулювання щодо запрошення, прописані у фінальному комюніке, Дмитро Кулеба назвав «занадто загальними».
«Тут дві школи думки, одні кажуть: ви маєте бути щасливими, що в принципі слова «запрошення» і «Україна» з’явилися поруч. Але нас такий підхід категорично не влаштовує. Ми радіємо, що є готовність розглядати питання запрошення, але ми засмучені тим, що немає чіткого індикатора, коли саме Україна отримає запрошення стати членом НАТО. Тому змішані у нас почуття від саміту», – резюмував Дмитро Кулеба.
НАТО, згідно з підсумковим комюніке від 11 липня, буде готове запросити Україну до вступу, коли «члени Альянсу погодяться, а умови будуть виконані».
