Так, Байден пообіцяв, що Захід "не буде коливатись", незалежно від того, скільки триватиме війна. The New York Times пише, що його промова, схоже, готувала американців і країни НАТО до протистояння, що може тривати роками.
Видання The New York Times пише, що адміністрація Байдена досі відкидала більшість порівнянь із Холодною війною. "США ніколи не визнавали радянську окупацію країн Балтії", — сказав Байден, давши зрозуміти, що, у свою чергу, США ніколи не визнають окупацію Путіна.
За словами журналістів, Байден знав, що ці порівняння матимуть особливий резонанс у Литві. Адже країна була частиною Російської імперії з 1795 року, і після двох десятиліть незалежності була окупована Радянським Союзом та нацистською Німеччиною у 1940 році. Вона відновила незалежність на початку 1990-х і стала членом НАТО в 2004 році.
Байден також назвав вторгнення Росії в Україну частиною глобального виклику, що стоїть перед демократичними суспільствами. Він сказав, що світ перебуває на "точці перегину", де він повинен зробити вибір між демократією та автократією. Цей меседж бере початок від його кампанії 2020 року, але він схилявся до нього ще більше, щоб переконати американців у тому, що вони повинні піклуватися про війну за тисячі миль від дому.
Очільниця уряду Естонії Кая Каллас вважає, що низькі витрати держав НАТО на оборону свідчать про брак розуміння реальності з боку частини держав. Вона додала, що підхід до оборони у НАТО суттєво відрізняється від того, що був наприкінці 1990-х. Зокрема, зараз багато держав НАТО не виконують норматив Альянсу щодо оборонних витрат попри те, що НАТО визнає: війна триває ще з 2014 року.
"У 1998 році всі члени НАТО витрачали 2% ВВП на оборону. Чому? Тому що всі відчували, що загроза реальна, холодна війна була щойно. А зараз тільки 11 держав виконують цей норматив", — пояснила естонська прем’єрка.
Рішення про термінове підвищення оборонних витрат до 2% було ухвалене ще на саміті в Уельсі у 2014 році. "Можливо, зараз не всі усвідомлюють, що поруч відбувається реальна війна?", — запитала Каллас. Вона також пояснила, що через це армії країн НАТО суттєво почали відставати від Росії та Китаю, які одночасно нарощували оборонні витрати у рази.