Заступник міністра оборони з питань політики Колін Х. Каль на брифінгу в Пентагоні заявив, що Україна отримає 105-мм і 155-мм артилерійські снаряди. Зокрема, найсучасніші касетні боєприпаси, так звані удосконалені звичайні боєприпаси подвійного призначення (Dual-purpose improved conventional munition — DPICM), - пише УНІАН.
Касетні боєприпаси добре знайомі українцям. Адже росіяни використовують їх активно упродовж всієї війни.
Тому рішення надати Україні касетні боєприпаси є досить логічним кроком, зауважив речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат в ефірі телемарафону. Зауважимо, що касетні боєприпаси заборонено використовувати міжнародним гуманітарним правом, зокрема конвенцією про заборону використання касетних боєприпасів. Щоправда, низка країни світу, у тому числі Україна та Росія, конвенцію не підписували. А США не ратифікували певні положення цієї конвенції. Відповідно, США мають право передати Україні ці снаряди.
Касетні боєприпаси: загальна характеристика
Касетні боєприпаси – це снаряди, ракети чи бомби, які складаються з контейнерів, що відкриваються в повітрі та розкидають багато малокаліберних бомб на великій території. Вони призначені для ураження живої сили або ліквідації колони військової техніки. Зокрема, можуть бути використані як для ураження цілі в момент обстрілу, так і дистанційного мінування.
Одна касетна бомба може містити щонайменше 10 мін і дрібних деталей до них на спеціальних стінках-перегородках.
Принцип їх дії простий:
- Спочатку відбувається постріл касетного снаряда аналогічно звичайному.
- Снаряд летить в повітрі за звичайною балістичною траєкторією.
- Далі спеціальний механізм відокремлює бойові елементи від контейнера.
- Відокремлені від контейнера касетні бойові елементи падають вниз
- Для стабілізації в польоті та сповільнення касетні бойові елементи можуть викидати парашути, стрічки, пелюстки тощо.
- У кінці відбувається безпосередній підрив касетного бойового елемента.
Касетні боєприпаси були створені у Німеччині у 1939 році. Вперше їх використали льотчики Люфтваффе проти польської піхоти й кавалерії.
Різновиди касетних боєприпасів
- Запалювальні. Вони розраховані для підпалів різних легкозаймистих об’єктів.
- Протипіхотні. Вони розраховані для знищення м'яких неброньованих цілей.
- Протитанкові. Мають кумулятивні боєголовки для пробивання броні танка чи бронемашини.
- Мінувальні. Як правило, така бомба складається з комбінації протипіхотних та протитанкових мін. Оскільки розкидані міни лежать на поверхні землі просто неба, то певні типи протипіхотних мін після падіння на землю викидають розтяжкові дротики при урухомленні яких міни вибухають.
- Хімічні. Протягом 1950-х та 1960-х років США та Радянський Союз розробили касетні бомби для поширення хімічної зброї. У 1993 році прийнято Конвенцію про заборону хімічної зброї.
- Електрокоротильні. Кожен такий боєприпас містить невеликий вибуховий заряд для розкидання 147 котушок чудового струмопровідного волокна, як правило, карбонового волокна або покритого алюмінієм скловолокна. Мета такої бомби знеструмити та зруйнувати лінії електропередач через закорочення високовольтних ліній та електричних підстанцій.
- Листівкові. Розраховані на скидання і поширення великої кількості листівок. Розкидання листівок малими розпорошувальними пристроями касетної бомби уможливлює їх цілеспрямування на конкретну територію, а не рознесення вітром на великі відстані.
Чому касетні боєприпаси заборонені?
Касетні боєприпаси вражають широку площу території й відповідно можуть завдати шкоди цивільному населенню. По-друге, не всі мініснаряди вибухають одразу при ударі. Відповідно є ризик того, що вони здетонують навіть через кілька років. Деякі мініснаряди мають яскраве забарвлення або виглядають як кульки чи циліндри, тим самим приваблюючи дітей. Через невеликий розмір снаряди можуть не помітити фермери, які обробляють поле, - пояснює старша дослідниця відділу Human Rights Watch з питань зброї Бонні Догерті.
