Київрада заборонила російські пісні в публічних місцях і перейменувала низку об'єктів: в столиці України не місце "язику"

Мораторій на публічне використання російської музики та книг ухвалила Київська міська рада. Заборона розповсюджується і на об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України. Окрім того, у столиці дерусифікували низку міських об'єктів.

У Києві заборонили використовувати російську музику у публічних місцях. Мораторій наклала Київська міська рада. За словами голови постійної комісії з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадима Васильчука, слід остаточно раз і на завжди обмежити російськомовний культурний продукт на території столиці України.

"Фактично передбачено заборонити публічне висвітлення та демонстрацію російськомовних товарів та послуг, що створені у процесі провадження діяльності у сфері культури. Це - книги, художні альбоми, аудіовізуальні твори, музичні звукозаписи, вироби художніх промислів, театральні та циркові вистави, концерти та культурно-освітні послуги. Російська - мова країни-агресора, і їй не місце в серці нашої столиці", - додав Вадим Васильчук.

Також за словами депутата, заборона розповсюджується і на об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.

Солідарний зі своїм колегою ще один депутат Київради Вадим Васильчук.

W Kijowie zakazano rosyjskiej muzyki
W Kijowie zakazano rosyjskiej muzyki Centrum Zwalczania Dezinformacji

Окрім того, у столиці перейменовано низку міських об’єктів, найменування яких пов’язані з країною-агресором, її радянським та імперським минулим.

Дарницький район:

  • сквер Трудової Слави – сквер імені Павла Горянського;
  • вулиця Челюскінців – вулиця Героїв Зміїного;
  • провулок Крилова 1-ий – провулок Бахмутський;
  • провулок Крилова 2-ий – провулок Джмелиний;
  • провулок Крилова 3-ий – провулок Щучий.

Шевченківський район:

  • парк ім. О. С. Пушкіна – парк імені Івана Багряного;
  • сквер ім. Валерія Чкалова – сквер Літературний.
  • Деснянський район:
  • провулок Ватутінський – провулок Зазимський;
  • вулиця Маяковського – вулиця Тараса Коваля;
  • вулиця Теодора Драйзера – вулиця Рональда Рейгана.
  • Дніпровський район:
  • вулиця Травнева – вулиця Качина;
  • вулиця Мініна вулиця – Олександра Лазаревського;
  • вулиця Пожарського – вулиця Дмитра Багалія.

Оболонський район:

  • вулиця Совхозна – вулиця Дунайська.

Заборона російського продукту на радіо і ТБ

Ще у червні минулого року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт 7273-Д про заборону публічного виконання російських пісень, а також їхнього використання на радіо і телебаченні.

За словами співавтора ініціативи, голови підкомітету з питань музичної індустрії Олександра Санченка, норма має дві мети: сприяти розвитку української музики через збільшення квот на радіо, а також заборонити публічне виконання російських пісень та їх використання на радіо і телебаченні.

Це допоможе розвивати український музичний контент через збільшення квот на радіо, а також через запровадження поняття національного музичного продукту, який в майбутньому підтримуватиметься грантами Українським культурним фондом

Щоправда, заборона не буде поширюватися на тих російських співаків, які засуджують агресію Росії проти України. Відповідний перелік виконавців вестиме й оновлюватиме Апарат Ради національної безпеки та оборони.

А ще раніше, 9 травня, в Україні взагалі заборонили вмикати музику чи фільми в громадському транспорті. Стосується це й таксі. Водії ж своєю чергою мають право не допускати до салону пасажирів, які створюють шум за допомогою технічних пристроїв - наприклад, гучно слухають музику або дивляться відео. Таку постанову ухвалили на виконання закону щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музики держави-агресора.

Нещодавно українців опитали щодо дерусифікації та декомунізації. Дослідження фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова показало, що 67% людей підтримують ці процеси. При цьому ще у 2020 році показник був близько 49%. До перейменування назв, що пов'язані з Росією або СРСР, позитивно ставляться понад 56,9% опитаних. 

ПОПУЛЯРНІ
ОСТАННІ