Жнива під обстрілами: в Україні намолотили понад 2 млн тонн зерна. Чи будемо з хлібом?

У 22 областях України триває збір ранніх зернових та зернобобових культур. Комбайни вийшли на площу більше ніж 640 тис. гектарів. Вийшли й на Херсонщині. Там працювати доводиться під постійними ворожими обстрілами та щодня ризикувати життям. Експерти переконують, врожайність ранніх зернових та зернобобових у 2023 році вища, ніж рік тому, але рекордного врожаю очікувати не варто.

Попри постійні обстріли з боку російських окупантів, в Україні тривають жнива і розпочалися вони вчасно. Аграрії відзвітували, що намолотили вже понад 2 млн тонн збіжжя, повідомляє Міністерство аграрної політики України.

У 22-х областях нині збирають ранні зернові та зернобобові культури. Станом на 10 липня 2023 року обмолочено вже 643,8 тис. гектарів. Врожайність становить 33,6 ц/га. Найбільше зерна намолотили на Одещині – 746 тис. тонн.

Крім того, 12 областей розпочали збирати озимий ріпак, якого обмолочено на площі 158 тис. гектарів і вже 329,5 тис. тонн насіння при урожайності 20,8 ц/га.

Kombajn zbiera pszenicę na polu na fermie drobiu Strauß w Reinheim, Niemcy, 12 lipca 2022 r.
Kombajn zbiera pszenicę na polu na fermie drobiu Strauß w Reinheim, Niemcy, 12 lipca 2022 r. Frank Rumpenhorst / AP

Врожайність ранніх зернових та зернобобових культур у 2023 році вища, ніж у 2022 році. Це пов’язано зі сприятливими погодними умовами та ефективними агротехнологіями.

Прогнози аграріїв

Рекордів урожайності цього року чекати не варто, адже через часті дощі жнива почалися пізніше.

"Одещина планує зробити мінімум 4 мільйони зернових ранніх і пізніх культур. На відміну від минулого року, де ми ледве зробили три", - твердять в департаменті аграрної політики.  

Загалом, експерти прогнозують цього року 42 мільйони тонн зернових та 19 мільйонів тонн олійних культур.

 "Цього року українські аграрії зробили ставки на олійні культури, оскільки на них вплив дорогої логістики менший. Також на культури, націлені на внутрішній ринок – гречка, овес, цукровий буряк. І на культури, що менш вибагливі з точки зору внесення добрив – як соя, яка, навпаки, є корисна для сівозміни", - додають в міністерстві.

Жнива під обстрілами

Аграрії Херсонщини розказують, що робота в полі для них постійний ризик. Та за комбайни сіли. Збір врожаю розпочали фактично три тижні тому. В поля виходять з розумінням того, що може "прилетіти". Ще одна проблема - пожежі. Через обстріли горить вирощений врожай.

З початку року на Херсонщині зафіксували 172 пожежі на відкритих територіях, серед них і на сільгоспугіддях, говорить речниця ДСНС області Оксана Ульянова.

"Загальною площею 388 га, з яких на сільгоспугіддях п'ять пожеж площею 23 га. Більшість пожеж виникає через військову агресію на території Херсонщини, військові РФ намагаються знищити не тільки житлові будинки та інфраструктуру, а й цьогорічний врожай", - повідомила речниця.

 

Українцям хліба вистачить 

За тим, що і скільки сіють українці, спостерігає весь світ. Адже Україна – один із найбільших експортерів пшениці, кукурудзи та ячменю. Але найперше ми маємо подбати про власні продуктові запаси.

"Для України ніколи не буде ризику – це наративи, які час від часу лунають. Це зрозуміло, ми – країна, яка пережила три голоди. Але за останнє десятиріччя ми вирощуємо в три-чотири рази більше, ніж споживаємо", - зазначає в інтерв'ю ТСН заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Про те, що в Україні наразі немає ризику дефіциту зерна для внутрішніх цілей заявив в ефірі телемарафону й перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

"Очікується, що зернових буде зібрано близько 46 млн тонн. Це, на жаль, менше, ніж минулого року. Зменшення становить приблизно 5-7%… Треба пам’ятати, що внутрішнє споживання зернових становить 18 млн тонн. Тому збираючи навіть 46 млн тонн, це все одно буде в 2,5 раза більше, ніж внутрішня потреба. Тому ризик дефіциту зерна для внутрішніх цілей сьогодні відсутній", - розповів заступник міністра.

ПОПУЛЯРНІ
ОСТАННІ