В інтерв'ю The Washington Post очільник Збройних сил також висловив переконання, що і після війни йому буде чим зайнятися, адже його концепція перемоги — це більше, ніж просто відновлення повної територіальної цілісності України. "Перемога буде тоді, коли ми матимемо армію, можливо, навіть чималу, яка гарантуватиме безпеку дітей, які зараз їдуть у дитячих візочках, щоб вони виросли, знаючи, що це більше не повториться. І це величезна робота. Її треба починати вже зараз".
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний в інтервю виданню The Washington Post розповів, що значну частину своїх зусиль спрямував для реформування української армії і відмови від застарілої і неефективної радянської моделі управління.
За сім місяців до повномасштабного вторгнення Росії він думав про перехід до цивільного життя, але коли президент Володимир Зеленський зателефонував і запропонував йому найвищу посаду в ЗСУ, той відмовився від думки про відставку.
Перше, що зробив Залужний, — відремонтував свій новий кабінет. Ці кабінети нагадували йому про те, що він найбільше зневажав у спадщині радянської армії: "Що будь-який командир, який обіймав його посаду, фактично був феодалом над своїми підлеглими".
У будівлі Генштабу кабінет Залужного тепер стоїть окремо — простий і сучасний, з великою книжковою полицею, де Залужний зберігає свою колекцію, в тому числі "Управління Китаєм" лідера Китаю Сі Цзіньпіна.
Зміни відбулися не заради естетики, а радше для того, щоб місце і людина в ньому відчували себе більш доступними. За словами Залужного, замість того, щоб керувати залізною рукою, він часто просить про допомогу і не лише у свого кола генералів. Навіть зараз солдати на передовій часто можуть напряму звернутися до нього через соціальні мережі.
Спробу Залужного змінити культуру можна побачити і на полі бою. Так, командири нижчої ланки ЗСУ на місцях часто відчувають себе уповноваженими приймати рішення швидко, а не бігати за кожним викликом вгору по ланцюгу командування.
Відмова від радянської спадщини української армії далека від завершення. Треба міняти більше установ, каже Залужний. І ще більше змін прийде з новим поколінням солдатів, яких Залужний з гордістю хвалить за володіння англійською мовою та начитаність. "Шкода, що ми їх втрачаємо", — додає він.