Про зміну системи бронювання працівників повідомила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко під час зустрічі Європейської Бізнес Асоціації.
За даними відомства, наразі загалом по Україні вже заброньовано понад 500 тисяч військовозобов’язаних, і понад 4 тисячі підприємств визначено критично важливими. Це без урахування тих, які визначають обласні військові адміністрації.
Сьогодні триває спільна робота Мінцифри, Міноборони, Генштабу над створенням єдиного реєстру критично важливих підприємств, адміністратором якого буде Мінекономіки.
«Також попередньо планується запустити послугу, коли підприємство створюватиме власний кабінет, забивати спеціальності та дані працівників, і автоматично з Пенсійного фонду підтягуватиметься вся інформація і автоматично, якщо немає обмежень, буде видаватися електронне бронювання за Q-кодом. Можна буде його роздруковувати — це буде підтвердженням того, що людина заброньована. Думаю, що на все це піде десь місяці три, тому що це повністю буде руйнувати діючий алгоритм бронювання», — зазначає заступник міністра економіки Ігор Фоменко.
Відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних, затверджених Урядом, встановлюється чотири групи суб’єктів, працівники яких можуть бути заброньовані. До них належать:
- органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування в разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
- підприємства, установи й організації, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
- підприємства, установи й організації, які виробляють товари, виконують роботи та надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
- підприємства, установи й організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Забронювати можна до 50% військовозобов’язаних працівників, однак така кількість може перевищувати 50% у разі наявності обґрунтованої потреби. Але, наприклад, до підприємств паливно-енергетичного комплексу обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, що підлягають бронюванню, не застосовується взагалі.