Саме через влаштовані Путіним чистки було заарештовано колишнього ватажка терористів так званої "ДНР" Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), пише The Times із посиланням на думку опозиційних Кремлю експертів.
Як наголошують американські журналісти, арешт головного ідеолога війни на Донбасі з 2014 року можна розглядати як початок репресій Кремля проти ультранаціоналістів, яким раніше не забороняли критикувати керівників оборонних відомств країни-агресора Росії та й самого диктатора РФ Путіна.
У виданні також нагадали про російського генерала Сергія Суровікіна, якого ніхто не бачив на публіці ще з ночі 23 червня, коли вагнерівці розпочали збройний заколот. Кремль ще міг не ухвалити рішення, що робити з Суровікіним.
"Коливання Путіна щодо Суровікіна, ймовірно, обумовлені його невпевненістю в тому, як краще впоратися з наслідками заколоту "Вагнера". Коли нікого не карають, це як відкрите запрошення для всіх інших незадоволених груп", – зауважив політолог Аббас Галлямов.
Також Галлямов додав, що повстання вагнерівців могло зміцнити відчуття серед ділових та політичних еліт Росії, що Путін не повинен балотуватися на переобрання наступного року. Еліти Росії можуть захотіти поставити на місце Путіна іншу особу, яка була б піддатливою і змогла б вивести РФ із катастрофічної війни в Україні та відновити відносини із Заходом.
Британо-американський соціолог і фахівець із Росії Сем Грін з лондонського Кінгс-коледжу розповів, які аналітичні помилки можна допустити, намагаючись передбачити майбутню поведінку Путіна на основі зовнішніх спостережень за ним. Його думки публікує ВВС.
Ось один із прикладів таких прогнозів: останніми тижнями обговорювалося, що Путін спробує вбити голову ЧВК "Вагнер" Євгенія Пригожина. Таке припущення ґрунтується на тому, що Путін дуже мстивий і практикує замахи на своїх критиків, політичних опонентів і тих, кого він вважає "зрадниками", хоча в РФ і заперечують причетність до таких замахів.
За словами експерта, директор ЦРУ Білл Бернс міг допускати можливість спроби вбивства Пригожина, звертаючи увагу на минулі закономірності поведінки Путіна: якщо глава Кремля мстився раніше, то може так само діяти і в майбутньому. Такий підхід до аналізу не варто вважати принципово невірним, але потрібно звернути увагу, що він усіх підвів напередодні повномасштабної війни.
"Повномасштабне вторгнення в Україні, з усіма ризиками та витратами, що воно спричинило, по суті, виявилося розривом із колишніми закономірностями поведінки Путіна", — вказує соціолог.
Тому тепер для спроби спрогнозувати подальші кроки російського диктатора треба ставити не запитання "Що Путін робив у минулому?", а "Чому Путін на цей стимул відреагував таким конкретним способом?" Після цього можна спробувати застосувати його розумовий процес у наступних обставинах.
Експерт наголошує, що таким чином не можна "влізти у голову Путіна", але такий спосіб допоможе "читати поведінку Путіна як відображення тих викликів та можливостей, які він сприймає у навколишньому світі".