27 липня, на Помісному соборі, Православна церква України остаточно затвердила перехід на так званий Новоюліанський календар, який у більшості випадків сходитися з Григоріанським, що використовують в Європі. До цього ПЦУ та УГКЦ відзначали свята за старим, Юліанським, календарем, який відстає від Григоріанського на 13 днів.
Головна різниця між Новоюліанським та Григоріанським календарем полягає в тому, що Новоюліанський календар залишає святкування Великодня та пов’язаних з Великоднем свят, в ті ж самі дати, що і в Юліанському календарі: за старим стилем. У той самий час, у найближчі кілька сотень років нерухомі свята за Новоюліанським календарем сходяться з Григоріанським. Тобто, православні християни України відзначатимуть початок Великий посту, Великдень, Вознесіння та день Св. Троїці, так само як і раніше. А ось Різдво будуть святкувати 25 грудня, разом з Європою.
Саме за Новоюліанським календарем живуть більшість православних християн Європи: греки та кіпріоти, румуни та болгари.
Водночас Єрусалимська, Грузинська, Сербська, Польська та Російська православні церкви продовжують користуватися старим календарем. Також, за старим стилем живуть монахи на Святій горі Афон та коптські спільноти Єгипту.
З цікавого, - перехід православних країн на Новоюліанський календар тісно пов’язаний саме з Сербією та Росію, які нововведення врешті-решт не прийняли. Адже створив Новоюліанський календар сербський астроном Милутін Миланковіч. А ієрархи Російської церкви на початку XX ст. були одними з найбільш палких прихильників переходу на новий стиль і сприяли популяризації у світі цієї ідеї. Але радянський уряд у 1923 році виключив Різдво з переліку вихідних днів. Після цього, у знак протесту, Російська церква відмовилася синхронізувати церковний календар з державним. Що ж до Сербії, то там православні ієрархи налякалися, що синхронізація календаря з католицький сприятиме переходу сербів у католицизм. Тому вирішили залишити старий стиль.
Дати святкування церковних свят змінять з 1 вересня: саме у цей день, за Візантійською традицією, відмічають Новий рік і починають відлік днів наступного року.
На який день припадатимуть нерухомі свята за новим календарем:
- Обрізання Господнє – 1 січня (замість 14 січня).
- Богоявлення, Водохреща – 6 січня (замість 19 січня).
- Стрітення Господнє – 2 лютого (замість 15 лютого).
- Благовіщення Діви Марії – 25 березня (замість 7 квітня).
- День святого Юрія – 23 квітня (замість 6 травня).
- Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) - 24 червня (замість 7 липня).
- Апостолів Петра та Павла – 12 липня (замість 29 червня).
- Пророка Іллі – 20 липня (замість 2 серпня).
- Маковея (Медовий Спас) – 1 серпня (замість 14 серпня).
- Преображення Господнє – 6 серпня (замість 19 серпня).
- Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня (замість 28 серпня).
- Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня (замість 21 вересня).
- Воздвиження Хреста Господнього – 14 вересня (замість 27 вересня).
- Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (замість 14 жовтня).
- Архістратига Михайла – 8 листопада (замість 21 листопада).
- Введення в храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада (замість 4 грудня).
- Андрія Первозванного – 21 листопада (замість 4 грудня).
- День святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня).
- Різдво Христове – 25 грудня (замість 7 січня).
- Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня (замість 8 січня).
- Щедрий вечір, день святої Маланки – 31 грудня (замість 13 січня).
Великдень відзначатимуть "по-старому"
Дата Великодніх свят вираховується за місячним календарем. Християни східного та західного обрядів користуються різною методикою обчислення дати свята (Пасхалією). Під час переходу на новий церковний календар ПЦУ залишить стару методику. Таким чином, православні християни та католики будуть і далі святкувати Великдень у різні дні.
Юліанський, Григоріанський та Новоюліанський: у чому різниця цих календарів
Основна різниця між григоріанським і юліанським календарем полягає у тому, як обчислюються високосні роки.
Зокрема, на відміну від григоріанського календаря, юліанський більш простий для літочислення, але він випереджає астрономічний рік. Григоріанський календар був заснований на юліанському і є більш точним.
Проблема юліанського календаря полягає в тому, що кожні 128 років в ньому накопичується розбіжність в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням. На сьогодні розходження між реальним (астрономічним) рівноденням та датою 21 березня, на яку мало б припадати рівнодення, складає вже 13 днів. Пояснює УПЦ.
Таке багатоденне розходження між реальними астрономічними подіями та календарними датами призводить до того, що святкування всіх неперехідних свят церковного року поступово зсуваються вперед. Тому через кілька сотень років, наприклад, свято Різдва Христового буде припадати на весну.
Новоюліанський календар – це вдосконалена форма Юліанського календаря. Він є навіть більш наближеним до астрономічних подій, ніж григоріанський, бо використовує інший принцип обчислення високосних років. Втім, різниця між Новоюліанським та Григоріанським календарем виникне лише у 2800 році. До цієї дати вони повністю збігатимуться.
