У Росії намагаються замовчувати удар ЗСУ по Чонгарському мосту. Аналітики пояснили причину

Mykoła Zawerucha

Російські військкори на зреагували на черговий удару ЗСУ по Чонгарському мосту, який з'єднує материкову територію України з окупованим Кримом. Це може свідчити про те, що Кремль наказав утримуватися від висвітлення "незручний тем". До такого висновку дійшли аналітики Інституту вивчення війни.

На думку експертів, відсутність реакції російських військкорів на український удар по мосту Чонгар є "помітним переломом у репортажах про війну в Україні".

Zobacz wideo Ukraińcy walczą o Bachmut

Атаку на Чонгарський міст прокоментувала лише один місцевий російський Telegram- канал

Нагадаємо, 29 липня ЗСУ заявили, що завдали успішного удару по мосту Чонгар на трасі М-18 (Джанкой-Мелітополь) між окупованим Кримом і тимчасово підконтрольною військам РФ частиною Херсонської області.

Аналітики ISW не зафіксували жодних дискусій російських блогерів про цей удар. Не було спроби активно просувати заяву ватажка окупаційної "адміністрації" Херсонської області Володимира Сальдо про нібито перехоплення 12 українських крилатих ракет Strom Shadow, які були націлені на міст. 

Єдиним російським джерелом, яке прокоментувало удари, був місцевий російський новинний Telegram-канал, який посилив передбачувані заяви російських "туристів" у цьому районі про те, що міст закрито для руху.

При цьому аналітики звертають увагу, що російські військкори відреагували на удар ЗСУ по мосту Чонгар 22 червня із широким обуренням і занепокоєнням. Досить активно обговорювали цю тему російські блогери, які регулярно коментують як успішні, так і нібито невдалі українські удари по російській логістиці.

Експерти зауважують, що міст Чонгар є помітним вузьким місцем на критично важливій окупаційній наземній лінії зв'язку (GLOC), і малоймовірно, що російські військкори добровільно проігнорують успішний або невдалий удар ЗСУ по об'єкту.

Аналітики ISW вже озвучували висновки, що деякі російські блогери можуть формувати своє висвітлення війни проти України у спосіб більш сприятливий для кремлівських наративів, побоюючись покарання Москви після "видалення видатних критичних голосів у російському інформаційному просторі", зокрема - військового злочинця та блогера Ігоря Гіркіна, а також засновника ПВК "Вагнера" Євгена Пригожина.

"Однак загальний страх перед покаранням з боку Кремля навряд чи призвів би до такої майже повсюдної відсутності висвітлення драматичної події, і ймовірніше, що ця відсутність висвітлення викликана конкретною директивою Москви не висвітлювати збої у критичних наземних лініях зв'язку", - резюмують аналітики.

Путін називає контрнаступ ЗСУ перешкодою для переговорів

В Інституті вивчення війни також звертають увагу, що кремлівський диктатор Путін лукаво сформулював триваючий контрнаступ ЗСУ як перешкоджання перспективам переговорів. Під час прес-конференції на саміті "Росія-Африка" він звинуватив Україну в тому, що почала широкомасштабний наступ, аби Росія не могла обговорювати припинення вогню, поки її війська захищаються від українських атак.

"Російські офіційні особи раніше використовували згадку про переговори як зброю, щоб звинуватити Україну в тому, що вона є стороною, яка не бажає вступати в переговорні переговори, а Путін, ймовірно, використовує обговорення українського контрнаступу, щоб підірвати повідомлення про успіхи на полі бою та звинуватити Київ у постійній відсутності інтересу до потенційного переговорного процесу", - зазначають аналітики і додають, що Путін спеціально не згадав, що підконтрольні йому окупаційні війська безперервно здійснюють атаки в Луганській та Донецькій областях майже безперервно ще до початку контрнаступу ЗСУ.

WIĘCEJ O:

ukrayina.pl
POLECAMY
"Інтерв'ю у студії на чотирьох колесах. Як працює радіо "Хартія""
"Готувалися до найгіршого. Мешканці польського Вроцлава розповіли про хвилю повені"
"Українці допомагають захистити Вроцлав від повені. "Треба діяти разом і злагоджено""
"Польська Олава готується прийняти хвилю повені. Мешканка розповіла про ситуацію в місті"
"Українські дрони заатакували склад боєприпасів у Тверській області РФ. Там могло зберігатися до 240 тонн боєприпасів"
"Прифронтове місто, яке адаптувалось до умов війни. Як зараз виглядає Дружківка"