За нижньою оцінкою київської благодійної організації Houp Foundation, кількість серйозних поранень, спричинених війною, становить 200 тисяч. За даними фонду, близько 10% серйозних поранень, як правило, вимагають ампутації кінцівок.
Десятки тисяч українців втратили кінцівки з початку війни, і це небачена кількість жертв в контексті нещодавніх збройних конфліктів на Заході. "Для порівняння, близько 67 тисяч німців і 41 тисяча британців втратили кінцівки під час Першої світової війни, коли ця процедура часто була єдиною можливістю запобігти смерті. Менше ніж 2 тисячі американських ветеранів вторгнення в Афганістан і Ірак пережили ампутації", — пише WSJ.
Журналісти наводять історію 19-річної української військовоої Руслани Данілкіної, яка в лютому потрапила під обстріл поблизу лінії фронту в районі Запоріжжя. Осколками їй відірвало ліву ногу вище коліна. Вона стискала відірвану стегнову кістку і дивилася, як медики кладуть її відірвану ногу в машину, перш ніж відвезти до лікарні.
"Я тримала кістку в руках... там і тоді я зрозуміла, що це кінець, що моє життя вже ніколи не буде таким, як раніше", — сказала Данілкіна. Вона одна з 20-50 тисяч українців, які втратили одну або більше кінцівок з початку війни. Про це свідчать дані протезних фірм, лікарів і благодійних організацій, які раніше не розголошувалися.
У матеріалі WSJ йдеться, що фактична кількість ампутантів може бути вищою, оскільки для протезування потрібний час, і деякі постраждалі чекають на ампутацію впродовж тижнів або навіть місяців після поранення.
Київ тримає точну статистику втрат у таємниці, щоб не деморалізувати населення. Але навіть за приблизними підрахунками, ця цифра проливає світло на приголомшливу людську ціну 17-місячної російської агресії, яка буде відчуватися десятиліттями, коли покоління людей з інвалідністю повертатиметься до цивільного життя.
Найбільший виробник протезів у світі німецька компанія Ottobock співпрацює з урядом в Києві. Вона оцінює кількість українців, які втратили кінцівки, у близько 50 тисяч осіб. Такі висновки компанія робить на основі даних, отриманих від уряду і медичних партнерів.