Парламентські вибори у Польщі мають відбутися 15 жовтня. Про це заявив президент Анджей Дуда.
"Візьміть участь у виборах! Керуючись змістом щойно отриманого позитивного висновку Державної виборчої комісії щодо запропонованої дати виборів до Сейму та Сенату, я прийняв рішення призначити ці вибори на 15 жовтня 2023 року. Майбутнє Польщі – це справа кожного з нас! Реалізуйте свої права!", - написав Дуда у Твіттері.
Після того, як рішення президента Польщі про призначення виборів буде опубліковане у Віснику законів - не пізніше, ніж на п’ятий день від дня призначення виборів - формально розпочнеться виборча кампанія. З моменту оголошення дати перегонів також припиняється неконтрольована передвиборча агітація. На парламентських виборах поляки обиратимуть 460 депутатів і 100 сенаторів на чотирирічний термін.
Компанія Kantar Public, що спеціалізується на соціальних дослідженнях, що були опубліковані Gazeta Wyborcza, стверджує, що партія "Право і справедливість" (PIS), яка наразі має більшість у польському парламенті, може набрати 35,8% голосів. Очолює партію Ярослав Качинський, брат-близнюк засновника партії та президента Польщі 2005-2010 років Леха Качинського, який загинув у авіакатастрофі у Смоленську.
Також серед лідерів на виборах до польського Сейму соціологи називали опозиційну "Громадську коаліцію" на чолі з Дональдом Туском, яка попередньо має підтримку у 30,2%. Значно відстають "Конфедерація свободи і незалежності" (13,4%), "Об’єднані ліві" (11,8%), "Польща 2050" (8,9%). А "Польська селянська партія" (PSL) на момент досліджень не проходила п’ятивідсотковий бар’єр до парламенту.
Щоправда, днями стало відомо, що "Польська селянська партія PSL" та "Польща 2050" оголосили, що на вибори підуть разом.
Росія буде сунути "палиці в колеса"
Про те, що росіяни ймовірно готують провокації перед цьогорічними парламентськими виборами в Польщі заявив лідер правлячої партії "Право і Справедливість" Ярослав Качинський в інтерв’ю виданню Gazeta Polska.
Також він додав, що провокації можна чекати й від польської опозиції. А потім все це може використати у своїх діях Росія.
З моменту оголошення виборів почав діяти фінансовий контроль за передвиборчою кампанією. Досі Державна виборча комісія не мала можливості перевірити, як політики проводять агітацію і, перш за все, як вони фінансують свої поїздки та з'їзди.
Партія влади "Право і справедливість" (PiS) хоче, щоб вибори до Сейму і Сенату супроводжувалися цього року референдумом про схвалення політики уряду, спрямованої на протидію розподілу мігрантів.
При цьому Державна виборча комісія вже оприлюднила роз'яснення, в якому підкреслила, що бажаючі взяти участь у виборах не будуть зобов'язані збирати бюлетень для голосування на референдумі.
Виборча кампанія у Польщі розгортається на тлі суперечки про експорт української сільськогосподарської продукції.
