Вона зазначила, що Україна працює зі США щодо інтеграції, проте цього недостатньо, оскільки Києву необхідно довести свою позицію всім членам НАТО.
"Більшість наших друзів у США розуміють, що вступ України до НАТО - це єдиний дієвий механізм, який гарантує безпеку як нашої держави, так і всього регіону. Однак поки ми перебуваємо в стані активної війни, це сильно ускладнює процес перемовин… Ми хочемо отримати запрошення і говорити про конкретні кроки до членства та реформи, які ми маємо зробити. Шлях до Вашингтонського саміту буде непростим, відбудуться серйозні дискусії, але це пріоритет, над реалізацією якого посольство вже почало працювати, зокрема, на рівні експертів, роботи з американським суспільством і партнерами", - зазначила Маркарова.
За словами амбасадорки України у США, фінальний текст будь-яких заяв НАТО залежить від усіх країн, які його підписують, і позиція всіх членів Альянсу, включаючи Німеччину, має велике значення.
"Водночас уже зараз очевидно, що Вільнюський саміт був успішним. У США почалася предметна дискусія про членство України в НАТО: не про "чи на часі зараз про це говорити", а про "як і коли це станеться". І це крім конкретних досягнень у вигляді запуску Ради Україна - НАТО та декларації країн G7 щодо безпекових зобов'язань", - наголосила Маркарова.
Вона наголосила, що безпекові зобов'язання США Києву включають не лише оборонну допомогу, а ще й інвестиції в енергетику, технології, підтримку інноваційних програм, гуманітарне розмінування, відновлення критичної та звичайної інфраструктури, підтримка бізнес-діяльності.
"Ці види допомоги, до речі, збігаються з тими напрямами, які є у звіті Світового банку і які визначив Євросоюз. Ми працюємо над тим, щоб та допомога, яку США надають зараз у рамках тимчасових змін до бюджету, викристалізувалася у велику систему безпекових зобов'язань щодо України", - зазначила дипломатка.
На відміну від США, країни, які виступають з тими чи іншими ініціативами щодо мирних переговорів між Києвом та Кремлем переслідують власні цілі. Деокупація України не входить до сфери їхніх інтересів - їх більше турбує те, що війна створює певні ризики для них. Зокрема, йдеться про санкційний тиск на Росію, який відбивається на інших країнах, та про нову модель безпеки Європи, яка торкнеться багатьох, сказав в інтерв'ю Obozrevatel екс- міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Він додав, що "миротворчі" ініціативи можуть бути пов'язані з наміром "використати ситуацію, коли і в західному, і в незахідному світі є ознаки призвичаювання і втоми від цієї війни".
"Вони сподіваються, що емоція почне змінюватись, що інтереси почнуть домінувати і ставати більш виразними. Що зміниться ставлення, що буде згенерований спільний тиск і на нас, і на Росію для того, щоб вибрати якусь опцію для контактів. Я насправді не бачу такої опції. Я не бачу ані в українському суспільстві, ані серед наших друзів бажання і навіть розуміння починати будь-яку форму прямих контактів з Росією", - резюмував дипломат.