В інтерв’ю BBC десяток колишніх ув’язнених, звільнених під час обміну полоненими, заявили про фізичне та психологічне насильство з боку російських офіцерів і охоронців у СІЗО ?2 в місті Таганрог. Свідчення, зібрані під час тижневого розслідування, описують послідовну схему надзвичайного насильства та жорстокого поводження в закладі, одному з місць утримання українських військовополонених у Росії.
Українські військовополонені розповідають про жорстокі катування
Українці, які повернулись з полону, у розмові з BBC розповіли про те, що чоловіків і жінок на території Таганрогу під час щоденних перевірок і допитів неодноразово б'ють, у тому числі по нирках та грудній клітці, а також застосовують електрошок.
Російські охоронці постійно погрожують і залякують затриманих, деякі з яких дали неправдиві зізнання, які нібито були використані як доказ проти них у судах. Також полонені постійно недоїдають, а пораненим не надають належної медичної допомоги: аж до того, що затримані помирають у закладі.
Російський уряд не дозволив будь-яким стороннім органам, включаючи Організацію Об'єднаних Націй і Міжнародний комітет Червоного Хреста, відвідати об'єкт, який до війни використовувався виключно для утримання російських полонених.
Міністерство оборони Росії заперечує катування або жорстоке поводження з полоненими. Обмін полоненими між Україною та Росією є рідкісним дипломатичним досягненням у війні, всього було звільнено понад 2500 українців. За даними правозахисних груп, у російських ув'язненнях залишається до 10 000 полонених.
Дмитро Лубінець, український уповноважений з прав людини та один із офіційних осіб, які брали участь у переговорах про обмін з Москвою, сказав, що 9 із кожних 10 колишніх ув’язнених стверджують, що їх катували під час перебування в російському полоні. "Це зараз для мене найбільший виклик: як захистити наших людей на російському боці. Ніхто не знає, як ми можемо це зробити", – сказав Лубінець.
Катування полонених: історія Артема
У вересні минулого року старший лейтенант Артем Середняк уже чотири місяці перебував у російському полоні, коли його та ще близько 50 українців перевели до СІЗО ?2. Вони годинами їхали в кузові вантажівки, не знаючи, куди їдуть, із зав’язаними очима і прив’язаними один до одного за руки.
Коли вони прибули до Таганрога, згадував він, офіцер зустрів їх: "Здрастуйте, хлопці. Ви знаєте, де ви? Ви будете тут гнити до кінця життя". За словами Середняка, їх завели всередину будівлі, зняли відбитки пальців, зняли одяг, поголили і змусили прийняти душ.
На кожному кроці охоронці закладу, які мали при собі чорні кийки та металеві прути, били їх по ногах, руках або "куди хотіли". "Це те, що вони називають "прийом", – сказав Середняк. Полонених перевіряли двічі на день, і будь-що здавалося мотивом для охоронців знущатися над ними.
"Їм могло не сподобатися, як ви вийшли з камери, або ви не поспішили вийти, або ваші руки були занадто низько або ваша голова була занадто високо", – розповів колишній військовополонений. Одного разу, за словами Середняка, офіцер вдарив його дерев’яним стільцем і "побив так, що стілець розлетівся на друзки".
До полону 27-річний Середняк очолював снайперський взвод полку "Азов" – основної військової сили Маріуполя. Це, за його словами, зробило його основною мішенню для тюремного персоналу. Середняк розповів, що його відокремили від інших і, одягненого лише в нижню білизну, привели в кімнату для першого допиту. Потім його штовхнули на підлогу, за його словами, головою вниз.
Охоронці розпитували його про його роль в армії та завдання, які він виконував. За словами Середняка, його били електрошокером у спину, пах і шию. "Так вони працювали зі всіма. Забивали нас, як цвяхи", – сказав Артем.
