17 серпня цього року президент України Володимир Зеленський підписав закон про продовження воєнного стану та проведення загальної мобілізації в Україні. Він діє до 15 листопада, але може бути продовжений у будь-який момент. Взяття на військовий облік України також є обов’язковим для жінок, які працюють лікарями чи фармацевтами.
Заступниця міністра оборони України Наталія Калмикова заявила в марафоні "Єдині новини", що тисячі українців ухиляються від призову в армію. Вона також анонсувала внесення законодавчих змін, які допоможуть врегулювати це питання та не допустити втечі людей від мобілізації.
Мобілізація стосується українців призовного віку, тобто чоловіків віком від 18 до 60 років. Від військового обов'язку звільняються студенти, хворі або особи, які доглядають за родичами-інвалідами, а також батьки, які самі виховують трьох і більше дітей. Проте є люди, які не мають протипоказань, але уникають візитів до ТЦК та СП та місяцями тікають від призову.
Міністерство оборони України працює над проєктом закону, який не дасть таким людям втекти з армії. Про це повідомила заступник міністра оборони України Наталія Калмикова. "Міністерство оборони України має можливість ідентифікувати громадян, які підлягають мобілізації, навіть якщо вони не перебувають на військовому електронному обліку. Є й інші реєстри, де ми можемо знайти такого громадянина", - додала вона.
Найкраще громадянину прибути до військкомату на облік самостійно. Кожен може знайти частину, в якій хоче служити, і піти в армію. Кожному з нас доведеться захищати Україну
Раніше український портал "Громадське" писав про проблему ротації бійців, які воюють на фронті. Люди, які до 24 лютого 2022 року були звичайними цивільними, майже два роки живуть в окопах під обстрілами. Їм потрібен відпочинок, щоб продовжувати службу. Відповідно співвітчизників закликають йти в армію задля забезпечення плавної ротації тим, хто не мав на це шансу. - Нам потрібна підтримка, - каже солдат з позивним Майор, який до війни працював інженером.
Чому хтось думає, що може сидіти склавши руки, поки ми боремося? Чому хтось сподівається втекти з рук? Кожен має боротися - це справедливо. Я розумію, що не всі хочуть бути в окопах. Проте від війни не сховатися - ця катастрофа торкнеться кожного. А якщо всі підуть? Чи варто чекати, поки росіяни постукають у наші двері?
На початку 2023 року Майор під час боїв з росіянами отримав поранення в плече. Постраждалого доставили до лікарні. Після реабілітації він повернувся на фронт, де провів 8 місяців без тривалого відпочинку. Він зізнається, що такий спосіб життя вплинув на його родинні стосунки.
Дали 5 днів відпочинку, але нічого. Приходиш на мить додому, бачиш сльози близьких і повертаєшся назад. Моїй доньці 5 років. Зараз її особистість формується. У неї майже немає батька. Вона дуже змінилася, відколи мене не було. Це зовсім інша дитина
В Україні є велика група військових, які не згодні з тезою, що кожен українець має бути на фронті. Пояснюють це тим, що хтось теж має відбудовувати зруйновані будинки, ремонтувати лінії електропередач, навчати українських дітей, лікувати та рятувати поранених. "Не всі мають бути в армії. Солдат має цього хотіти. Бути вмотивованим. Він не може боятися. Помилитись легко. Дехто також має працювати в інших галузях, платити податки та фінансово допомагати державі під час армії. війна, хтось не хоче воювати, нехай допоможе нам матеріально", – сказав в одній із програм український поет Павло Вишебаба, який служить в українській армії.