Верховна Рада 17 жовтня голосами 276 народних обранців ухвалила у другому читанні законопроєкт номер 9269-д щодо посилення фінансового моніторингу PEP (Politically Exposed Person, політично значущих осіб).
За словами народного депутата Ярослав Железняка, цей документ відповідає міжнародним стандартам боротьби з відмиванням коштів і боротьби з тероризмом AML/CFT, і вважатиметься як виконання однієї з вимог МВФ. Також – це останній крок для початку перемовин про членство України у ЄС.
За його словами, головна зміна – замість трьох років після посади найвищі чиновники фактично матимуть довічний статус РЕР.
Що таке статус РЕР?
Політично значущі особи (РЕР) - особи, що займають важливі державні посади. Законодавством України закріплено наступні категорії політично значущих осіб:
- національні публічні діячі
- іноземні публічні діячі
- діячі, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях
- їх пов'язані особи
- члени їх сімей
Суть цього статусу полягає у тому, що чиновники та найближчі родичі мають проходити більш ретельну перевірку у фінансових установах і надавати документи щодо джерел своїх статків. Простою мовою, якщо депутат задекларував доходи у 500 тисяч гривень, а проводить операції в 1 мільярд, то фінансова установа має перевірити джерело таких надходжень. Тобто, недобросовісні чиновники, які збагатилися за роки своєї діяльності, не зможуть витратити ці кошти.
До прийняття цього закону, посадовці після звільнення мали статус РЕР лише три роки. Нині цей статус мають зробити пожиттєвим.
Статус РЕР та проблеми з банками
Раніше посадовці скаржились на проблеми з обслуговуванням у банках, які або затримували операції, або взагалі відмовляли в послугах або блокували рахунки. Пише Forbes, посилаючись на нардепів з фінансового та економічного комітетів ВР. "Для банків це додаткове навантаження й вони просто відмовляють в обслуговуванні РЕР", – каже нардеп з економічного комітету в ВР Олексій Мовчан.
Оновлений закон передбачає, що у разі неправомірної відмови в обслуговуванні на банк можна подати скаргу та у випадку встановлення порушення Нацбанк зобов'язаний буде накласти штраф у розмірі 100 000 неоподаткованих мінімумів (1,7 млн грн). "Це зміни на краще, бо закон прибирає дискрецію банку та можливість обслуговувати РЕР на його розсуд", – коментує заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк, пише Forbes.
