Про те, які фактори найбільш вагомі у прийнятті рішення залишитись за кордоном, стало відомо в результаті дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив за підтримки Європейського Союзу.
Зазначається, що з часом вимушені мігранти пристосовуються до життя за кордоном, облаштовуються, соціалізуються, звикають. 44% респондентів з них орендують окремий будинок або квартиру, а ще 20% живуть в окремому житлі, наданому безкоштовно.
Таким чином, дві третини біженців мають комфортні умови проживання, а можливість самостійно орендувати житло є показником непоганого рівня матеріального забезпечення (для порівняння, у притулках для біженців живуть лише 8,5% респондентів).
В результаті дослідження встановлені п’ять груп факторів, які є більш і менш важливими для рішення вимушених мігрантів повернутися або не повернутися.
Найвагомішою виявилася група факторів, які стосуються оцінки країни перебування (29% рішення про повернення до завершення війни та 43% - після завершення). Вона охоплює те, наскільки вимушені мігранти задоволені якістю життя в країні перебування, починаючи від суто практичних питань (якість освіти, медицини, можливості працевлаштування, сфера послуг, якість інфраструктури тощо) та закінчуючи більш загальними (близькість менталітету населення країни перебування).
Інші групи коливаються в межах 12−21%. Більш того, найвагоміша причина, яка зменшує бажання повертатися, — це очікування низької якості життя в Україні (60% респондентів вказали цю причину).
Натомість безпекові причини мали більше ваги під час прийняття рішення про виїзд з України — 79% вимушених мігрантів вказали хоча б одну безпекову причину для виїзду за кордон.
На думку українців, в Європі кращі умови у соціальній захищеності, захисті прав і свобод громадян, можливості комфортно жити та знайти роботу.
Як зазначать соціологи, доходи, очевидно, в Європі вищі і, навіть втративши тут в Україні більш кваліфіковану роботу, в Європі менш кваліфікована оплачується вище.
За даними ООН, 11,6 мільйона українців залишалися переміщеними особами, у тому числі 5,9 мільйона усередині своєї країни і 5,7 мільйона поїхали до сусідніх країн.