Контрнаступ України зупинився "далеко за межами" заявленої мінімальної мети і війна, можливо, вступила в період військового глухого кута. Наступний рік буде важким та небезпечним періодом для України. Про це йдеться в новому матеріалі The Economist.
Наступний рік буде важким та небезпечним
У статті зазначають, що контрнаступ, який почався в червні, домігся скромних успіхів на флангах Бахмута і на півдні, в Запорізькій області. Поєднання втомлених підрозділів, обмежених боєприпасів та сирої погоди сповільнить наступ взимку, хоча деякі атаки піхоти невеликими підрозділами триватимуть.
Взимку, ймовірно, розпочнеться нова інтенсивна кампанія дальніх ударів з обох сторін.
"Росія накопичує ракети і, ймовірно, знову атакує енергомережу України. Україна накопичує безпілотники та продовжуватиме завдавати ударів по окупованому Росією Криму за допомогою невеликої кількості ракет ATACMS, поставлених США", - пише видання
Україна також може розширити свої атаки на енергомережу Росії, частково для "створення певної форми стримування".
Вирішальне питання 2024 року - хто зможе швидше відновити більше якісних сил
Частково це питання робочої сили, - зазначає автор матеріалу.
"Російська армія не досягла поставлених цілей щодо мобілізації, але зібрала достатньо військ, щоб утримати лінію впродовж літа. Якщо вона хоче перейти в наступ, як це було взимку 2022-23 років, їй, можливо, доведеться провести більшу хвилю мобілізації". - йдеться у матеріалі
Зокрема Україна також має вирішити, чи призвати в армію чоловіків молодше 20 років, багато з яких досі уникали призову.
"Наприкінці 2022 року Росія наростила оборонне виробництво і може виробити понад 2 млн снарядів протягом 2024 року, а також сотні нових та відремонтованих танків. Північна Корея також посилає величезну кількість снарядів, ще більше посилюючи вогневу міць Росії. Західні уряди вклали кошти пізніше, тому Україна навряд чи матиме перевагу в артилерійських боєприпасах - єдиному найбільш важливому факторі на тактичному рівні - до кінця 2023 або початку 2024 року", - йдеться в матеріалі.
Автор статті також зазначає, що Україна не отримає ще одного масового припливу техніки, як це було навесні 2023 року. "Замість цього основна увага буде зосереджена на допомозі Заходу в ремонті техніки".
"Час важливий. Кожна сторона сподівається перехопити ініціативу. Україна хоче зберегти можливість весняного наступу, але їй буде складно зібрати для цього сухопутні сили. Путін також захоче, щоб його армія продовжувала символічні наступи, подібні до тих, які ведуться навколо Авдіївки на сході. Але постійне кидання погано навчених військ у важкі бої послабить російську армію, не зрушивши лінію фронту", - пише автор матеріалу.
Зокрема, як зазначається, ключовий виклик на 2024 рік, який визначить наступний рік, полягає в тому, чи зможуть партнери України розширити і реформувати навчання.
"Літній наступ виявив багато проблем. Деякі з них потрібно буде виправити, щоб наступний серйозний наступ був більш успішним. Наприклад, українським батальйонам і бригадам потрібно набагато більше штабних офіцерів, здатних планувати і командувати складними операціями за участю багатьох підрозділів на широкому фронті", - йдеться в матеріалі.
Якщо жодна зі сторін не зможе створити значущу наступальну загрозу в 2024 році, у війні, скоріш за все, будуть домінувати фактори, що виходять за рамки поля бою. "
Чорне море може стати все більш центральним: Росія буде атакувати вантажні судна, а Україна завдасть ударів по російському флоту і об'єктах. Саміт НАТО у Вашингтоні в липні буде розглядатися як перевірка підтримки Заходу. Стратегія Росії проста: продовжувати йти до тих пір, поки партнери України не втомляться. Захід має намір дотримуватися обраного курсу. Оптимістичні чиновники стверджують, що війна прискорює політичне розкладання Росії. Але песимісти попереджають, що Путін може продовжувати в тому ж дусі роками", - йдеться в статті.
