Свідчення українських підлітків, які перебували в російському полоні, можуть бути використані в суді, щоб довести, що Росія вчинила воєнні злочини переселяючи дітей. Про це пише видання The Washington Post.
Виданню вдалося порозмовляти з трьома українськими підлітками, яким цього літа вдалося втекли з Росії чи окупованого Росією Криму.
Нагадуємо, що 17 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та його уповноваженого з прав дитини Марії Львової-Бєлової, які звинуватили їх у воєнних злочинах за незаконну депортацію та передачу українських дітей.
Розповіді підлітків, які можуть описати їх примусове вивезення та утримання російською владою, суперечать російському наративу про те, що українські діти знаходять безпеку та щастя в Росії. Вони також становлять величезну правову та політичну загрозу для Путіна, Львової-Бєлової та інших російських чиновників.
Одним із підлітків, які втекли з окупованих Росією територій є 16-річний Ростислав Лавров. Хлопець мешкав у Херсонській області зі своєю бабусею, але вона померла після кількох місяців від початку окупації. Матір юнака госпіталізували з важким психічним захворюванням, натомість батька він не знав. Якийсь час Ростислав жив сам, але до нього прийшли російські військові та змусили їхати спочатку до Херсона, а звідти — у табір на окупованому півострові Крим.
Ростиславу вдалося втекти з Криму подорожуючи автомобілем, а також потягом через Росію та Білорусь, перш ніж пішки перетнути кордон з Україною, тримаючи в руках свідоцтво про народження як доказ українського громадянства.
Після того, як йому вдалося дістатися України, хлопець надіслав російському поліціянту зневажливий доказ того, що нарешті опинився у своїй країні, а саме селфі з міткою часу з Майдану — центральної площі Києва.
Ще одним підлітком, якому вдалося втекти з окупації є 17-річний Богдан Єрмохін, український сирота з Маріуполя, який був переселений до Росії, а потім примусово отримав російський паспорт. Адвокат хлопця зазначив, що живучи в Росії, він отримав повістки про взяття на облік у російському військовому відомстві. Історія Богдана набула розголосу після того, як юнак відкрито заявляв окупантам, що хоче повернутися в Україну.
Вдалося повернути з полону і 16-річну Діану з Херсона, яку примусово вивезли до Росії. Дівчинка проживала з дідусем та бабусею, але згодом окупанти депортували її до Краснодару. Після майже року у країні-агресорці їй вдалося повернутися додому з допомогою організації Save Ukraine.
Україна має намір використати свідчення таких підлітків, як Ростислав, Богдан чи Діана, як доказ того, що Росія систематично вилучає українських дітей з їхніх домівок і культури, стираючи їх ідентичність, щоб перетворити їх на лояльних громадян Росії.