Компанії Польсько-української господарчої палати закликали до припинення блокади кордону
Питання блокади кордону має обговорюватись на рівні Європейської комісії
Деякі польські автоперевізники розчаровані ситуацією на ринку та бездіяльністю польського уряду , що йде у відставку. Про це йдеться в заяві Польсько-української господарчої палати.
"Ми вважаємо, що вимоги протестувальників потребують спокійної дискусії за участі урядових адміністрацій обох країн, усіх організацій перевізників, незалежних експертів та Європейської Комісії. Нам потрібна предметна дискусія, вільна від емоцій та політичних нашіптувань, які супроводжують цю блокаду", - йдеться в заяві.
Ми закликаємо до припинення блокади, оскільки вона б'є по економічній співпраці між Польщею та Україною, а також в рамках Європейського Союзу. Вона б'є по підприємцях в обох країнах. Сьогодні вони сигналізують про загрози для виконання укладених контрактів і накладення штрафних санкцій, розірвання раніше укладених договорів, а також вихід партнерів з бізнесу.
Блокада вже завдала компаніям збитки на понад 100 мільйонів злотих
Через блокаду вартість автомобільного фрахту зросла на 300%, а вартість простою сягає 300 євро на добу! Ця блокада діє як liberum veto – задовольняючи інтереси частини, вона б'є по переважній більшості підприємців!
Ми закликаємо до припинення блокади кордону , оскільки одразу за ним точиться війна, розпалена Росією. Її наслідки, головним чином блокада товарообміну з Росією та Білоруссю, вплинули на фінансові показники деяких польських перевізників. Але найбільшу ціну за цю агресію платить Україна. Руйнуються промислові підприємства, гинуть працівники енергетичних компаній, залізниці, логістичних компаній.
Блокада має такі ж наслідки, як і блокада росіянами чорноморських портів
У зв'язку з блокадою і систематичним руйнуванням чорноморських портів, на які до повномасштабного вторгнення припадало понад 60% українського експорту, експорт переорієнтувався на залізничні та автомобільні шляхи.
Збільшення автомобільних перевезень з України – це не бізнес-трюк, а результат політики Путіна. Для стікаючої кров'ю України блокада сухопутного кордону означає падіння зовнішньоторговельних оборотів і як результат – втрату надходжень до бюджету, втрату можливостей для нових економічних проєктів. Ми звертаємося до протестувальників: не купуйтеся на стратегію Кремля!
Закликаємо державні органи та установи, відповідальні за функціонування польського державного кордону, який одночасно є кордоном Європейського Союзу, до сумлінної роботи, виконання своїх обов'язків і дотримання закону. Кордон демократичної держави члена ЄС – це не Берлінська стіна!
Уряд відходить, але польська держава повинна діяти служити підприємцям і платникам податків, зміцнювати європейську економіку.
Польща зарекомендувала себе як хаб для гуманітарної та військової допомоги Україні
У зв’язку з блокадою кордону постає питання: чи буде Польща готова до викликів, які принесе відбудова України? Чи країна, яка не в змозі забезпечити пропускну спроможність власного кордону, зможе стати хабом для відбудови України в майбутньому?!
Підприємців, які сьогодні зазнають збитків через блокаду кордону, інформуємо про можливість підготовки позовів про відшкодування збитків від організаторів, прикордонних гмін та держави. Можливо, такий тиск заохотить всіх до розсудливості?!
Висновок Комітету з правових питань Польсько-української господарчої палати
"Організатори акцій, які блокують проїзд українських і польських перевізників, посилаються на конституційну свободу зібрань. Закон дійсно забезпечує захист публічних зібрань, та ця свобода не є безмежною. Умови реалізації свободи зібрань викладені в Законі про зібрання від 24 липня 2015 року. Згідно з положеннями цього Закону, влада гміни зобов'язана заборонити зібрання в ситуації, коли, зокрема, зібрання може поставити під загрозу майно у великому розмірі. Хоча законом не визначено це поняття, та збитки, яких зазнали перевізники, безумовно, досягли цієї межі.
Тому, на нашу думку, зібрання, яке полягає у блокуванні проїзду вантажівок підприємців, є незаконним. Тому, хоча відповідний орган гміни не заборонив зібрання до його проведення, він повинен, на підставі ст. 20 вищезгаданого Закону, розпустити його. Якщо цього не буде зроблено, перевізники/підприємства зазнаватимуть подальшої шкоди. На нашу думку, перевізники повинні об'єднатися в асоціацію і терміново звернутися до відповідних органів влади з вимогою розпустити зібрання, що блокують проїзд.
Закликаємо до солідарності та виваженості!