Увечері 10 січня окупанти вдарили ракетами по Харкову. Про ракетний удар повідомив у Telegram-каналі мер Харкова Ігор Терехов.
Масований удар по Харкову: що відомо?
Унаслідок ракетного удару по Харкову пошкоджень зазнав готель, де перебували 30 цивільних осіб, житлові будинки, а також виробниче підприємство та автосалон. Серед постраждалих - журналісти турецького видання, які проживали в готелі.
"Дві ракети по готелю у середмісті Харкова. Жодного військового там не було. Натомість було 30 цивільних, з яких одинадцятеро - поранені російськими ракетами. Серед постраждалих - і турецькі журналісти. Всі одинадцять зараз у лікарнях, один у дуже важкому стані", - написав він.
Також постраждали житлові будинки, автосалон та виробниче підприємство.
"Людей, які цього потребували, розселили в інших місцях", - зазначив мер.
За словами рятувальників, на момент їхнього прибуття були виявлені пошкодження триповерхової будівлі готелю, а також легкових автомобілів, припаркованих поруч. Площа пожежі склала близько 20 квадратних метрів. Із будівлі було евакуйовано 8 людей.
Скільки ракет Росія планує виготовити у 2024 році?
Центр Національного Спротиву Сил спеціальних операцій отримав доступ до планів російського військово-промислового комплексу на 2024-й рік щодо виготовлення та поставки крилатих ракет та авіаційних бомб.
"Згідно з документами, які Центр отримав від небайдужих, у наступному році росіяни планують виготовити та поставити 683 крилаті ракети та понад 215 тисяч авіаційних бомб та некерованих ракет", - наголошується у повідомленні.
Зокрема, мова йде про таку кількість ракет:
- Х-31ПМ (75 одиниць);
- Х-59М2А (133 од.);
- Х-38МЛ (150);
- Х-101 (167);
- Х-29ТД (46);
- Х-32 (різноманітних модифікацій, 112 од.);
- ФАБ-1500 (1000 од.);
- С-8 (різноманітних модифікацій, 195 тис.);
- С-13ДФ (20 тис.);
- УПАБ-1500 (191);
- АБСП-3000 (600)
"Зауважимо, що достовірність документів підтверджена з інших джерел. Відтак можемо констатувати факт збільшення навантаження на російський ВПК, що свідчить про намір ворога продовжувати війну й небажання йти на перемовини", - йдеться у повідомленні
