Чому у Серебрянському лісі важко воювати?
У новому матеріалі проєкту "Український Свідок" — бійці 12 бригади спецпризначення НГУ "Азов", які воюють з росіянами у Серебрянському лісі. Журналісти пробули у лісі менше доби. Але цього достатньо, аби показати, наскільки тут небезпечно: обстріли майже не вщухають і операторка проєкту під час чергового вибуху рефлекторно присідає, щоб сховатись від можливого прильоту. При цьому вона не припиняє фільмувати.
За словами військових, противник на цій ділянці дуже добре маскується.
Взагалі в цьому лісі складно воювати. Противник масується. Це не дуже добре. Виявляти ворожі позиції тут дуже складно. Проте ми теж використовуємо ліс для маскування. Так, техніку легко замаскувати. Та нам вдається виявляти ворожі позиції краще, ніж їм. Тому й просуваємось потрохи.
Заступник командира роти із позивним "Мішаня" повернувся з полону
"У неволі думав: якщо мене поміняють, то звільнюсь, — розповідає він. — Після обміну зателефонував дружині та сказав їй, що все, навоювався. Потім подивився новини, все обміркував, перетелефонував їй та сказав, що хочу повернутись на службу. Спочатку ми домовились, що це буде тилова робота. Але склалось інакше". Так, після звільнення з полону військовослужбовець повернувся на фронт.
Мішаня ж каже, що після Маріуполя боїться різких звуків — навіть коли закриваються двері авто. Це нагадує йому звук крилатої ракети. Але попри це, зараз Мішаня на фронті.
Війна не закінчиться завтра-післязавтра. Воювати будуть всі. Всім цивільним я раджу: вчиться та тренуйтеся.
Боєць із позивним "Льюіс" у цивільному житті був педагогом. На фронті він — бойовий медик. За його словами, більшість людей на фронті не мають медичної освіти.
"До "Азова" я три місяці працював у школі, але швидко зрозумів, що це не моє. Пішов до війська через суто чоловіче: якщо він пішов, то чому я не можу? Тут мені подобається ставлення до людей. Із заступником командира роти я можу поговорити, як з другом", - розповідає боєць.
Мінометник бригади на псевдо "Бучер" у цивільному житті вчився на… японській філології.
"Тут моя основна робота — це побачити та вбити, — каже хлопець. — Ми вже виховали ворога, він ховається у нірках. А якщо починає якісь інженерні роботи, копає, то ведемо по ньому вогонь — і він вже не копає".
Його побратим із позивним "Талісман" родом з Бучі, до якої зайшли росіяни на самому початку повномасштабної війни.
"Я зрозумів, що ніякої користі у цивільному житті не несу, треба щось змінювати, — каже він. — Відтак пішов у рекрутинговий центр. Я здобуваю освіту логіста, а зараз, поки на фронті, в академвідпустці".
