У гонитві озброєнь Захід поки залишається позаду. Росіяни нарощують виробництво зброї й готуються воювати ще щонайменше 3−4 роки, йдеться у статті британської газети The Telegraph.
Так, у московському ТРЦ Italmas Mall, на фасаді якого досі висить реклама H&M та McDonald’s, тепер виробляють ударні безпілотники Ланцет для війни проти України.
Влада закликає росіян працювати шість днів на тиждень і йти волонтерами на військові заводи. А на російському ТБ показують сюжети, як діти вчаться збирати деталі для боєприпасів у школах.
Як пише видання, усе це лише найпомітніші елементи економічної мобілізації, яка, як сподівається Владімір Путін, рішуче переломить хід війни.
Росія зараз витрачає 40% свого ВВП на війну проти України. Це більше, ніж на охорону здоров’я та освіту.
Експерти з оборони попереджають, що з часом це може дати Росії матеріальну перевагу для перемоги у війні. І хоча нагальність ситуації широко визнається за лаштунками, західні уряди поки що не встигають за російськими темпами.
The Telegraph зазначає, що засекреченість російської оборонної промисловості та схильність російських чиновників примножувати цифри з пропагандистською метою ускладнюють оцінку точного масштабу зростання виробництва зброї в РФ. Але майже всі експерти погоджуються, що це реальність і обсяги активно зростають.
Офіційно Росія збільшила військові витрати з 2,7% ВВП у 2022 році до 3,9% у 2023 році і до 6% у 2024 році, що складає приблизно третину всіх витрат російського бюджету.
За словами міністра оборони РФ Сергія Шойгу, за 2023 рік Росія виготовила 1530 танків і 2518 бойових броньованих машин.
Шойгу заявляв про зростання виробництва танків на 560% з лютого 2022 року, бойових машин піхоти — на 360%, а бронетранспортерів — на 350%.
Дослідження, опубліковане аналітичним центром безпеки RUSI цього місяця, показало, що Україна випускала 7000 артилерійських снарядів на день під час свого літнього контрнаступу. Водночас росіяни випускали близько 5000 снарядів.
New York Times писала з посиланням на дані західних чиновників, що Росія планує виробляти два мільйони артилерійських снарядів на рік. Це вдвічі більше, ніж в оцінках західних спецслужб раніше.
Тепер же росіяни вистрілюють 10 тисяч снарядів, а українські показники скоротилися до 2000.
Зокрема, аналітики пов’язують повільну реакцію Заходу з політичними та культурними факторами. Адже на відміну від цивілізованого світу, в Росії панує диктатура, що дозволяє легко придушити прояви невдоволення серед населення. На Заході ж заклики збільшити витрати на ВПК стикаються із критикою щодо зростання вартості життя і намаганнями опозиції заробити політичні бали на цьому питанні.
До того ж у той час, як у Росії збройна промисловість переважно контролюється державою, більшість західних країн покладаються на контракти з приватними оборонними фірмами.
А вони готові вкладатися у запуск нових виробничих ліній лише будучи впевненими, що початкові інвестиції окупляться.
«Вони знають, що армія США та НАТО не сильно залежать від артилерії. Тож якщо війна в Україні закінчиться швидко, а ми сподіваємося, що вона закінчиться, вони дуже стурбовані тим, що не матимуть стільки клієнтів для уже збільшених виробничих ліній, які вони створили», — пояснюють експерти у коментарі виданню.
The Telegraph зазначає, що обхід західних санкцій завдає додаткових витрат Росії. Але для росіян це не проблема, поки деталі можна поставляти.