Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію: "за" і "проти"

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт про мобілізацію. Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що законодавчих змін у питанні мобілізації чекають сотні тисяч захисників та захисниць. А от секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов зазначив, що закон повинен бути справедливим до всіх громадян України.

Проти норм проєкту виступили фракція "Батьківщина" та "Євросолідарність"

Законопроєкт про мобілізацію ухвалила в першому читанні Верховна Рада України. "За" проголосували 243 депутати. Документ знову викликав палкі суперечки серед політиків. Проти норм законопроєкту виступили фракція "Батьківщина" Юлії Тимошенко та "Євросолідарність".

Дивись відео Європа допомагає українцям — і тим, хто наважився на переїзд, і тим, хто залишився в країні

Законопроєкт про мобілізацію: деталі

У першому читанні законопроєкт передбачає такі норми:

  • Людей з інвалідністю всіх груп звільнять від військової служби. Втім для осіб, чия інвалідність II та III груп (окрім військовослужбовців) була встановлена після 24 лютого 2022 року, передбачений повторний огляд.
  • Переглядається право відстрочки для працівників правоохоронних органів: БЕБ, ДБР, НАБУ, прокуратури, Національної поліції, Державної виконавчої служби, Служби судової охорони, патронатної служби.
  • Як і до цього, військовослужбовцям під час дії воєнного стану надається відпустка на 30 календарних днів частинами. Але тепер в документі прописано, що така частина має бути не менш ніж 15 календарних днів.

У парламенті наголошують, що до другого читання законопроєкт матиме зміни.

Законопроєкт про мобілізацію - час дорослих рішень 

Про те, що Верховна Рада України зробила перший крок до вдосконалення мобілізації, проходження військової служби та військового обліку і цих змін дуже чекають на фронті, написав Міністр оборони Рустем Умєров у Facebook. Глава Міноборони наголосив, що законодавчих змін у питанні мобілізації чекають сотні тисяч захисників та захисниць, які вже служать в Силах оборони. Ці зміни, за його словами, також потрібні, щоби держава могла ефективно залучати військовозобов'язаних, які вже найближчим часом стануть до лав війська.

Ці зміни роблять державу стійкішою, а військо сильнішим в протистоянні з ворогом

— підкреслив Міністр.

Рустем Умєров також висловив вдячність Уряду, Генеральному Штабу ЗСУ та усім залученим міністерствам, військовим та іншим державним інституціям, які вели роботу над законопроєктом.

Попереду підготовка законопроєкту до другого читання. Час змін в інтересах захисників та захисниць настав! Час дорослих рішень!

— заявив Рустем Умєров.

Данілов хоче справедливості 

А от секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов зазначив, що закон про мобілізацію повинен бути справедливим до всіх громадян України, зокрема тих, хто вже перебуває на фронті.

Є моменти з урахуванням того, що ми вже 2 роки перебуваємо в стані війни, які потрібно впорядкувати саме через законодавство, тому маю велике прохання до депутатів, щоб вони підтримали його в першому читанні, щоб далі його можна було вже прийняти і в цілому

- сказав він під час спілкування з пресою.

"Слуга народу"- за, "Батьківщина" - проти 

Фракція "Батьківщина" залишила думку щодо законопроєкту про мобілізацію без змін. За словами депутатів, документ, який визнали антиконституційним кілька комітетів парламенту й омбудсмен, передбачає такі норми та суттєве посилення відповідальності за їх недотримання:

  • Зменшення призовного віку з 27 до 25 років;
  • обов’язок усім військовозобов’язаним від 18 до 60 років зареєструвати електронні кабінети призовника та введення можливості розсилки через них електронних повісток;
  • обов’язок усім військовозобов’язаним від 18 до 60 років упродовж 60 днів надати свої облікові дані – безпосередньо з’явившись у ТЦК або в електронному кабінеті. Неявка дає військкомату право просити суд обмежувати громадянам виїзд за межі України та право керувати транспортними засобами, блокувати рахунки, вилучати з банків гроші та інші цінності;
  • обов’язок пред’являти військовий квиток представникам ТЦК, поліції та прикордонникам;
  • заборона вчинення будь-яких консульських дій за кордоном для чоловіків віком від 18 до 60 років без наявності військово-облікових документів;
  • перепроходження медкомісії обмежено придатних до служби осіб та осіб, які оформили інвалідність після 24 лютого 2022 року
  • скорочення категорій осіб, які мають право на відстрочку та бронювання (допускається мобілізація аспірантів, які навчаються на контрактній основі; чоловіків та жінок, які самостійно виховують дитину до 18 років; осіб, зайнятих доглядом за батьками дружини або чоловіка, та доглядальників за інвалідами 2-ї групи).

"Показово, що настільки резонансний і надважливий законопроєкт, який без перебільшення стосується кожного українця, пропрезидентська більшість та її сателіти ухвалили у закритому режимі, за скороченою процедурою та фактично без обговорення", – йдеться в заяві політсили.

Саме тому "Батьківщина" наполягає на створенні робочої групи, аби до другого читання повикидати із законопроєкту все антиконституційне, непрофесійне, все, що б'є по правах людей, робить його диктаторським.

Як бути призовникам за кордоном?

Торкнеться новий законопроєкт і тих українців, які перебувають за кордоном. Їм повістка надійде на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК і СП за місцем перебування на військовому обліку. А ще продублюється в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Автори законопроєкту також пропонують надавати українцям за кордоном консульських послуг лише за наявності військово-облікових документів. У цьому контексті мова йде про чоловіків у віці від 18 до 60 років. Тобто, вони не зможуть оформити паспорт громадянина України або закордонний паспорт, якщо відмовляться надавати військово-облікові документи.

Як заявив раніше президент Володимир Зеленський, незабаром в Україні з‘явиться справедливий механізм бронювання працівників підприємств. За його словами, дуже важливим є діалог між бізнесом та державою у питанні відстрочки військовозобов‘язаних, які працюють на підприємствах.