Як виявилось син з батьком не спілкувалися
Воїну 47-ої окремої механізованої бригади ЗСУ Олександру довелося побачити багато на війні, але побачити свого батька у ролі російського танкіста він не очікував. Під час боїв під Авдіївкою, український командир бронемашини Bradley зійшовся у дуелі з танком росіян. Наш екіпаж вийшов переможцем, підбивши декілька одиниць російської техніки, повідомляє ТСН.
Але уже після бою Олександру зателефонував невідомий російський номер. Голос по ту сторону слухавки сказав: "Я твій батько". І запропонував перейти на бік окупантів.
"На що він розраховував? Що я одразу прибіжу? Ні", – каже військовослужбовець Олександр.
За словами Олександра, про батька він пам’ятає небагато, бо той ще в дитинстві кинув їх з матір’ю та поїхав на Росію, звідки він був родом.
Український боєць нині згадує, що "родичатися" часу не було, бо російський танк вискочив зненацька і одразу завдав постріл.
"Виїхав танк і вистрілив у бік. Броня витримала. Одразу зателефонував батько", – каже Олександр.
Російський танкіст, зокрема батько Олександра, заявив, що припинив стріляти, як тільки він дізнався, що навпроти його син. Олександр не повірив батьку, бо насправді вогонь ніхто не припиняв. До того ж танкіст пропонував нашому бійцю перейти на російську сторону і натякав на гроші.
"Ми колись на відкаті були, по нас однаково працювали далі. Факт залишається фактом. Батьківського там більше не було. Там була вигода. Гроші! Гроші!" – каже військовий ЗСУ.
Воїн ЗСУ дізнався, що його батько таки загинув на війні
Пізніше Олександру вдалось дізнатися подальшу долю батька. На одному з завдань його танк підірвався на міні.
"Він виїхав, три рази на міні підірвався і вже почав сам горіти. Екіпаж не весь вибіг. По ходу, він не зміг вилізти, і там і залишився. У кожного своя доля. Він знав, на що йде. Я особливо його не знав, його не бачив. Для мене це не було, що типу батько, що типу шкода. Це моя робота. Він вибрав свій бік. І все", – розповідає український військовий.
За даними центру Разумкова, третина українців, які мають родичів в Росії та Білорусі, продовжували з ними спілкуватися. Водночас більшість, щоб уникнути сварок, оминають політичні теми.
