Сьогодні Україна відзначає День пам'яті та перемоги над нацизмом. Минулого року Верховна Рада прийняла законопроєкт, згідно з яким, урочистості з нагоди річниці закінчення Другої світової війни та вшанування пам'яті та примирення відбувається в один день - 8 травня, так як це роблять у більшості європейських країн.
9 травня, як День перемоги над нацистською Німеччиною був встановлений радянською владою. Як зазначають історики, перший Акт капітуляції був підписаний 7 травня у французькому Реймсі, однак такий хід подій не влаштував генерального секретаря КПРС Йосипа Сталіна. Радянський диктатор вимагав підписання нового документу у Берліні, куди вже підходила Червона Армія. За його словами, закінчитись війна повинна там, звідки й прийшла агресія. До того ж експерти наголошують, що Сталіна не влаштовувало те, що крапку у війні поставили західні союзники, а не СРСР.
Саме тому, Реймський акт став попереднім протоколом капітуляції, а офіційна "церемонія" підписання Акту відбулась 8 травня. У цьому документі, час припинення вогню був вказаний за місцевим часом - 23:01. Проте за московським часом, це вже була перша година ночі. Власне від свого часу відштовхнулась радянська влада, встановивши 9 травня як "Дєнь побєди".
З 2023 року, Україна відійшла від нав'язаної СРСР дати. 9 травня став днем Європи, а у попередню добу вшановується День пам'яті та перемоги над нацизмом. 8 травня є офіційним вихідним у нашій країні, однак, як відомо, через дію закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", цього року ця дата є робочою.
Слова "Ніколи знову", щороку лунають по світу як гасло Дня пам’яті та примирення, яке закликає не допускати воєн та трагедій. Червоний мак спочатку був символом жертв Першої світової війни, а згодом - усіх загиблих внаслідок військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.
Є різні пояснення щодо того, що означає ця квітка у контексті війни. Появу цього символу пов’язують з віршами канадського військового лікаря Джона МакКрея "На полях Фландрії розквітли маки/Між хрестами ряд за рядом" (1915) та працівниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл "Ми збережемо віру" (1918). У своїх рядках жінка обіцяла носити червоний мак в пам’ять про загиблих і першою причепила червоний шовковий мак на пальто.
До слова, в Польщі червоні маки є символом перемоги Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії. Приспів до популярної військової пісні того часу починається словами "Червоні маки на Монте-Кассіно, замість роси пили польську кров".
Хтось висуває тезу, що рана від кулі є подібною до червоного маку. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.