15-16 червня у швейцарському Бюрґенштоку за ініціативи України відбувся мирний саміт. Участь взяли делегації з 92 країн та 8 міжнародних організацій. Метою саміту було узгодження на найвищому рівні трьох із десяти пунктів української «формули миру». Це стосується ядерної і продовольчої безпеки та звільнення українських полонених і депортованих, у тому числі дітей. На перший саміт миру Росію не запросили.
Підсумковий документ мирного саміту підписали 78 країн і 4 організації. Документ не підписали, зокрема, Індія, Бразилія, Саудівська Аравія та Таїланд. Однак країни можуть підписати його і після завершення саміту.
Мирний саміт в Швейцарії. «Війна має закінчитися справедливим миром»
16 червня Офіс президента України опублікував спільне комюніке про основи миру, в якому Росію звинувачують у завданні людських страждань у великих масштабах і закликають поважати територіальну цілісність України. «Ми вважаємо, що досягнення миру вимагає відданості та діалогу між усіма сторонами. Тому ми вирішили надалі вживати конкретних дій із подальшим залученням представників усіх сторін», – читаємо.
Сайт Politico пише, що «хоча саміт миру нагадував Генеральну асамблею ООН, оскільки різні країни говорили тут про Статут ООН і повагу до міжнародного права, його учасники дійшли згоди, що війна в Україні має закінчитися справедливим і міцним миром, а не мир за будь-яку ціну». Портал пише, що для Києва ця конференція стала кроком до створення коаліції посередників, які допоможуть створити майданчик для протистояння з Москвою з позиції сили.
«Могло бути краще, але могло бути й набагато гірше», – підсумовує мирний саміт український політолог Ігор Рейтерович в інтерв’ю Ukrayina.pl. Експерт вважає, що захід, який зібрав лідерів багатьох країн і організацій, мав ще раз нагадати світу про війну в Україні. «Звісно, переваг більше, ніж недоліків. Єдина велика проблема – відсутність практичних інструментів, які б дозволили Росії долучитися до цих переговорів і виконати найважливіші вимоги української формули миру», – каже Ігор Рейтерович.
Чи Київ розширив географію міжнародної підтримки?
Американське агентство Bloomberg вважає, що президент України Володимир Зеленський не розширив географію підтримки України. Журналісти зазначають, що багато країн, наприклад Індія, Бразилія та ПАР, направили делегатів на мирний саміт, але не підписали підсумковий документ після зустрічі. У статті агентства розповідалося про зусилля українського керівництва напередодні саміту, щоб виправити ситуацію. Зазначає, однак, що нинішня нездатність залучити на свій бік країни т. зв глобального Півдня показує, що Росія далека від повної ізоляції. Поки що Україна може розраховувати насамперед на допомогу Заходу, читаємо у матеріалі.
Судячи з усього, позиції нейтральних країн щодо війни в Україні не змінилися. Проте представники цих країн брали участь у саміті й обговорювали питання, пов’язані з українською формулою миру, і це гарна новина. Це також сигнал для Москви, що ці країни можуть говорити про війну в Україні без присутності Росії на цих переговорах. Треба також подумати, як переконати ці країни зайняти проукраїнську позицію
– каже в інтерв’ю нам політолог Ігор Рейтерович. Український експерт додає, що на мирному саміті відбулися численні зустрічі, зокрема й за закритими дверима, під час яких, швидше за все, обговорювалися конкретні дії щодо формули миру та переговорів з Росією.
Робочі групи продовжать працювати, буде розроблено план дій і, як повідомив президент Зеленський, відбудеться другий саміт. Наступна зустріч може відбутися протягом наступних п'яти місяців, до листопадових виборів президента США. Швейцарія не відкидає присутності Владіміра Путіна, попри ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом. Про це повідомляє український портал Суспільне.
«Дата наступної конференції буде визначатися ситуацією на фронті», – резюмує політолог Ігор Рейтерович.
