Івана Купала - одне з найпопулярніших народних свят. Воно дійшло до нас із часів язичництва і оповите різними легендами та повір'ями. Про історію, традиції та ритуали цього дня розповідаємо в матеріалі.
1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на Новоюліанський календар. Відтак, релігійні свята змістилися на 13 днів раніше - зокрема і свято Івана Купала. Таким чином цьогоріч воно припадає на 24 червня.
Це свято відкриває літній цикл календарної обрядовості українців. За Новоюліанським календарем це свято відзначається з 23 на 24 червня. За старим календарем воно відзначалось з 6 на 7 липня. Новоюліанський календар прийняли в Україні у вересні 2023 року, тому цьогоріч виникла плутанина з датою відзначення цього свята
- пояснює для Ukrayina.pl кандидатка історичних наук Лариса Шаповал.
Загалом це свято вважають одним з наймістичніших в році. Прийшло ж воно до нас ще з часів язичництва. У цей час наші пращури поклонялися богу Купайла, покровителю плодоношення і цвітіння. Від Купайли походив і головний ритуал - купання у водоймах. З приходом християнства свято отримало нове трактування - його почали називати на честь святого Іоанна (Івана) Хрестителя. Так, свято Івана Купала поєднало в собі язичницьке та християнське коріння.
Це язичницьке давньослов'янське свято, яке збігається з християнським святом за релігійним православним календарем - Різдво чесного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна (Івана). Якщо говорити про назву Івана Купала, то власне, перша частина - "Івана" - пішло від вищезгаданого християнського свята. А "Купала" - залишилось від язичницького свята "Купайла
- пояснює Лариса Шаповал.
Зокрема, Купайло у східнослов'янській міфології - це головний персонаж старовинного свята літнього сонцестояння. До речі, святкування якого існують і в інших народів: Sobotka – у поляків, Kresu den (Вогняний день) – у словенців, Midsommar (середина літа) – у шведів, Saint Jeans (Святого Жана) – у французів, Flakagajt (День полум’я) – в албанців тощо.
Українці також це свято називали: Іванів день, Ярило, Ярилин день чи Іван-травник.
Здебільшого Івана Купала асоціюється з народними гуляннями. Зокрема, заведено стрибати через багаття, плести вінки та шукати цвіт папороті. Також наші пращури в купальському багатті спалювали старі та непотрібні речі, вогнищу нашіптували всі болі й образи, щоб вони пішли за димом, розповідає науковиця, кандидатка наук із соціальних комунікацій, дослідниця теми Івана Купала Вероніка Чекалюк.
Більшість традицій Івана Купала збереглась і до нині. Наша співрозмовниця до початку повномасштабного вторгнення, упродовж 8 років відзначала це свято на Черкащині, у селищі Водяники.
Там ми збирались на кілька днів. На свято приходили місцеві фольклористи, дослідники, науковці і поціновувачі українських традицій. Ми співали пісень, плели вінки. Вінок на Івана Купала має бути особливим, зроблений з певних квітів. Потім ми цілий день ходили в цих вінках. Їли традиційні страви на Івана Купала. Потім, коли сідало сонце, ми пускали ці вінки, фіксуючи свічку. Згідно з повір'ям, від того, як попливе вінок, буде залежати доля людини. В мене є навіть спеціальні купальські вишиванки з елементами папороті
- говорить кандидатка наук з соціальних комунікацій Вероніка Чекалюк.
Також на Івана Купала заведено їсти страви, приготовлені на вогнищі та свіжоспечений хліб. Предки вважали, що вся їжа має бути поживною та давати енергію на цілу купальську ніч.
Більшість купальських традицій збереглось і до нині. До початку повномасштабного вторгнення майже в кожному місті проводились народні гуляння, під час яких запалювали великі багаття та запускали вінки. Зараз, в часи війни, цих заходів значно менше, однак поодинокі гуляння все ж залишились. Вероніка Чекалюк впевнена, що такі свята будуть популярними ще довго, адже таким чином ми єднаємось з нашим корінням та природою.
Людина все ж таки від самого народження черпає свою енергію від природних стихій - води, свіжого повітря, лісу. Після контакту з природою людина ніби перезавантажується. Не завжди є час, щоб просто виїхати на природу. А коли є таке свято, воно ніби спонукає провести час із друзями, родинами. Я впевнена, що воно буде ще довго популярне. Зануритись в традиції, провести гарно час - це ж чудово
- говорить Вероніка Чекалюк
Купальська ніч вважається магічною, тому ще однією традицією є ворожіння. Наші пращури вірили, що на Івана Купала межа між світом живих і світом духів стає тонкою, відповідно усі ритуали мають сильніші властивості. Серед популярних ворожінь, зокрема: