Як відбувається повернення дітей, депортованих РФ? "Використовуємо офіційні й неофіційні джерела"

Marta Radio
Росія продовжує незаконну депортацію українських дітей. Відомо щонайменше про 20 тисяч неповнолітніх громадян України, яких росіяни вивезли на територію РФ. Процес повернення цих дітей важкий, і потребує чималих зусиль. Про те, як вдається знаходити цих дітей та про відкриті деталі таких операцій - далі у матеріалі.

Росія незаконно депортувала щонайменше 20 тисяч українських дітей

Одним із воєнних злочинів, який Російська Федерація вчиняє проти України, є незаконна депортація дітей та усиновлення їх російськими сім'ями. Минулого року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента РФ Владіміра Путіна та уповноваженої при очільнику РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють в участі у викраденні українських дітей та у незаконному переміщенні населення з окупованих територій України до Російської Федерації. 

Точна кількість дітей, яку росіяни вивезли у РФ, невідома. За підрахунками Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини, близько 20 тисяч неповнолітніх громадян України були незаконно депортовані до Російської Федерації. Вважається, що українських дітей на території країни-агресора є ще більше. Український омбудсман Дмитро Лубінець неодноразово наголошував, що верифікація цих даних ускладнена через "небажання російської сторони взагалі давати хоч якісь відомості про українських дітей ні напряму, ні через міжнародні організації". 

Російська сторона заявляє, що на їхній території нині перебуває більше ніж 700 тисяч українських дітей. 

Повернення дітей до дому. "Це найскладніший процес"

На сьогодні в Україну вдалось повернути приблизно 600 незаконно депортованих РФ дітей. Про це посол України в Нідерландах Олександр Карасевич заявив під час свого виступу на Міжнародній комісії з питань зниклих безвісти в Гаазі. Він наголосив на тому, що у Росії українським дітям змінюють громадянство, віддають на усиновлення, а також піддають русифікації.

Однією з організацій, яка займається поверненням українських дітей з території країни-окупанта, є "HelpPeople". З початку повномасштабного вторгнення волонтерам вдалось вивезти приблизно 800 дітей з тимчасово окупованих територій, у тому числі 12 дітей, які були незаконно депортовані вглиб  РФ. 

"Це найскладніший процес з усіх, якими ми займалися", - каже у розмові з Ukrayina.pl, голова громадської організації "Help People" Олексій Воронін. 

Основні складнощі пошуку депортованих дітей

Перш за все, перед волонтерами стоїть завдання знайти місцеперебування цих дітей. Для цього, за словами нашого співрозмовника, вони підключають велику кількість засобів. 

"Це офіційні та неофіційні джерела, штучний інтелект, відкриті джерела. Ми комбінуємо ці дані, потім  за допомогою спільноти волонтерів на боку РФ намагаємось підтвердити місцеперебування дітей. Наступний пункт - нам потрібно зрозуміти їх статус. Що з ними? Чи є в них у РФ опікуни? Чи є хтось в Україні, чи вони є сиротами?", - пояснює керівник організації. 

Для пошуку рідних дитини "HelpPeople" використовує офіційні дані як і української поліції, так й інших державних структур. Організація має підписаний меморандум з Міністерством реінтеграції України, а також співпрацює з Офісом омбудсмена при президенті України. 

Найважчий етап - це оформлення відповідних документів, а також пошук безпечних маршрутів. "Це повністю офіційний процес. Робиться апостиль документів, щоб вони були дійсні на території РФ і навпаки, щоб можна було діток звідти забрати. Це тривалий процес. Найшвидше нам вдавалось організувати все за місяць. Найдовший час - три місяці, тоді ми вивозили трьох братів", - розповідає Воронін. 

Повернення дітей також вимагає чималих коштів. За словами нашого співрозмовника, вивезення з території РФ однієї дитини може коштувати від 1 тисячі до 3,5 тисяч доларів, залежно від регіону, куди її депортували. 

"Є дітки які, наприклад, знаходяться в Новосибірську. Це 4000 кілометрів дороги в одну й іншу сторону. І до цього потрібно готуватись. Потрібні гроші на заправку автомобіля, на те, щоб водій мав де переночувати, на інші організаційні моменти", - додає він. 

З огляду на безпеку, більше деталей щодо організації повернення дітей розкрити не можна. За словами Олексія Вороніна, виїзд до РФ задля повернення української дитини - це завжди ризик, адже невідомо, як може закінчитись ця поїздка. 

"У депортації діти швидше дорослішають"

Діти, які повертаються з депортації, по-різному реагують на повернення на Батьківщину. За словами керівника громадської організації "Help People" Олексія Вороніна, маленькі діти здебільшого не усвідомлюють того, що відбулось. Вони знають, що, наприклад, на них чекає мама, однак вони не розуміють, де були й чому так трапилось. Старші діти вже менш-більш можуть проаналізувати ситуацію. Наш співрозмовник каже, що діти віком від 7-8 років "дуже швидко дорослішають" в тих умовах, які їм насильно створила РФ. 

"Вони розповідають, що спеціально нічого не говорили, не сперечалися, просто виконували все, що їм казали, щоб не набратися проблем. Їм казали, що їхні батьки загинули, або мама від них відмовилась. Були й розповіді про те, що України як такої вже немає і вони повинні вчити російську мову", - каже Воронін. 

Емоції після повернення до дому у дітей різні. "Є дітки, які нічого не говорять. Вони радіють, видно, що плачуть, посміхаються. Хтось розкривається пізніше, щось розповідає. Ми розуміємо, що для будь-якої дитини це стрес", - пояснює керівник організації і додає, що дітям одразу надається психологічна допомога. 

З кожним місяцем фінансування організацій стає все меншим

Громадська організація "Help People" також займається евакуацією населення з прифронтових територій. Загалом, волонтери вивезли з потенційно небезпечних місцевостей та окупації приблизно 34,5 тисячі осіб. На сьогодні найбільше заявок організація отримує на вивезення громадян України з тимчасово окупованих територій.

"Найвища кількість запитів, приблизно 80% - це люди, які бажають виїхати з окупації. Решта 20% - це прифронтові зони", - інформує Олексій Воронін. 

Евакуація є безплатною, а всі витрати волонтери "беруть на себе". Частину фінансування вони отримують від приватних донорів, а інколи приходилось вкладати власні кошти. Найважче знайти кошти на евакуацію людей з окупації. "Щоб залучати кошти від фондів, ми маємо бути публічними. Але якщо ми будемо публічними, то одразу вся місія буде під небезпекою. Відповідно ми не можемо через відкриті джерела залучати донорів, і ми шукаємо приватних людей, які готові на це задонатити", - пояснює наш співрозмовник. 

За його словами, з кожним місяцем все важче знайти фінансування. "Фінансування почало падати десь там в середині 23 року. На сьогодні донори зацікавлені дуже сильно у поверненні примусово депортованих дітей. Але щодо евакуації чи гуманітарної допомоги - міжнародна спільнота донорів вважає, що немає великої потреби фінансувати цю діяльність", - каже Олексій Воронін. Окрім цього, важливим для донорів фактором є довіра та звіт за використання ресурсів. 

Я вважаю, що це правильно, але не можу сказати що це полегшує нам життя, хоча у нас вже є своє ім'я, репутація. На жаль, це закриває можливість для нових формувань, нових організацій, які хочуть реально допомогти.  Гуманітарний ринок в Україні зараз в критичному положенні
ПОПУЛЯРНІ
ОСТАННІ