З початком повномасштабного вторгнення працівники ДСНС стали новими героями сьогодення. Саме вони ліквідовують наслідки від російських масованих атак та рятують людей з-під завалів. Однак, не всі знають, що окрім працівників ДСНС в Україні є і цілі загони добровольчих рятувальних груп. Здебільшого вони поширені на Західній частині України. ДПК, тобто "добровільна пожежна команда" - це група ентузіастів, які захищають своє селище від стихійних лих та пожеж. На відміну від ДСНС вони роблять це безкоштовно, тобто за покликом серця.
У Польщі цей рух називається OSP і популярний він вже понад 100 років. В Україні ж він тільки набирає обертів. Так, у жовтні 2022 року перша леді Польщі пані Аґата Корнгаузер-Дуда та перша леді України пані Олена Зеленська ініціювали проєкт з обміну досвідом між польськими та українськими добровольцями. Серед них була Оксана Юрах. Детальніше про роботу ДПК та обмін досвід з польськими рятувальниками активістка розповіла журналістам Ukrayina.pl.
"Наше хобі - допомагати людям": як працює ДПК?
В чому особливість таких добровольчих загонів? В Україні функціонує доволі багато державних підрозділів ДСНС. Втім часто вони розташовані далеко від місця події. Особливо, якщо випадок трапився десь в районному центрі. Як правило, доїзд в цьому випадку займає понад 20 хвилин. Тим часом як ДПК розташовані в маленьких селищах. Відповідно вони швидше можуть зреагувати на інцидент.
Ми виїжджаємо на будь-які виклики. В чому суть ДПК - це скоротити мінімальний час дороги на точку. Тобто це 5-7 хвилин, коли ДСНС їде 15 хвилин. Ми мобільніші та знаходимось ближче до інциденту
- пояснює Оксана Юрах
ДПК в Україні активно розвивається упродовж останніх 4-5 років. Втім більшості поки цей рух невідомий, розповідає Оксана Юрах. Активістка і сама дізналась про нього випадково рік тому.
Люблю своє село і мене одного разу запросили долучитись до програми обміну досвідом з польськими добровольцями. Рівно рік тому ми поїхали до Польщі глянути як це все відбувається і я захопилась цими людьми. Це як хобі. Різні люди мають свої захоплення. Ось, наприклад в нас такі інтереси - допомагати людям
- пояснює Оксана Юрах
Активістка ділиться, що була вражена масштабом добровольчих загонів у Польщі. Учасники обміну відвідали різні пункти OSP, слухали тренінги та навіть мали змогу взяти участь в імпровізованому гасінню пожежі.
Це така димова кімната, де ти маєш зорієнтуватися у темноті, в умовах задимленості та голосних криках. Насправді через такий екзамен проходять усі добровольці у Польщі. Це важко. Однак підхід мене вразив. Люди настільки віддані цій справі. Тут є цілі династії добровольців. Тобто батьки рятувальники приводять своїх дітей, які в майбутньому теж долучаться до цього руху і таких багато
- говорить Оксана Юрах.
"Бути рятувальником-добровольцем у Польщі - почесно та престижно"
У Польщі такий добровольчий рух називається OSP (Ochotnicze Straże Pożarne). Представник OSP міста Турава, Опольського воєводства Анджей Латуссек, розповідає, що добровольчі загони у Польщі це ціла окрема культура.
Майже кожне друге село у Польщі має своє ДПК (OSP). Вони також об'єднуються у районні, обласні та державні спілки. В Польщі десь пів мільйона добровольців. В деяких випадках ДПК навіть краще облаштовані, ніж державні пожежні станції
- пояснює Анджей Латуссек
Ба більше, у Польщі добровольці - це такі самі професіонали, як і державні рятувальники. Кожен активіст проходить спеціальне навчання, для того аби мати право до гасіння пожеж чи рятування людей. Лише склавши іспит, можна стати добровольцем. Далі така людина отримує доступ до спеціальної мобільної системи і має право реагувати на виклики.
Якщо щось сталось, особа телефонує до ДСНС. Оператор на комп'ютері бачить, де трапився випадок і яка станція допомоги є найближчою. Якщо це село, то як правило ДПК знаходяться ближче. В цьому і є наша місія. Далі станції ДПК отримують сигнал і кожен рятівник отримує дзвінок на телефон. Далі доброволець, який може прийняти виклик, швидко їде на станцію за всім необхідним і їде до місця випадку. У 80% ми доїжджаємо швидше за державних рятівників. Бо це зазвичай 4-5 кілометрів. Тобто дорога займає до 10 хвилин. Державна станція може мати і 20 кілометрів відстані
пояснює Анджей Латуссек
Війна в Україні стала поштовхом до розвитку добровольчих пожежних загонів
Початок повномасштабного вторгнення став переломним у розвитку ДПК в Україні. Як згадує Анджей Латуссек, на початку війни добровольчі загони Європи об'єдналися та зібрали різну техніку аби передати в Україну. Як з'ясувалось далі на той час в країні не було Асоціації добровольців, яким можна було б вислати допомогу. "Для нас це щось дивне, адже кожен край в Європі має ДПК. Тому було прийнято рішення створити таку асоціацію у вас, до якої ми могли б направити допомогу. А далі на місці вона б могла розділити цю техніку між станціями ДПК залежно від потреб", - додає Анджей Латуссек
Так повстала перша Асоціація добровільних пожежних команд Івано-Франківщини. Однак українська правова система відрізняється від польської Зокрема, у Польщі кожна асоціація має право на фінансування з громадського бюджету. В Україні ж наразі ні.
"В Україні треба змінити ці приписи, адже вони сповільнюють розвиток ДПК. У Польщі достатньо прийти до сільського голови з усіма документами і отримати мінімальне фінансування на утримання ДПК. В Україні ми поки знайшли вихід з цієї ситуації і оформили все через комунальні служби. Тобто територіальна громада надає кошти до комунальних служб, а вони своєю чергою надають їх нам", - пояснює Анджей Латуссек
Однак, маючи статус Асоціації, добровольці мають вже змогу співпрацювати з іноземними загонами вогнеборців. Зокрема просити про дотації та отримувати допомогу у вигляді техніки. "Так ця система працює у Польщі. Ми об'єднуємось, підтримуємо один одного. Ми шукаємо різні шляхи фінансування. Навіть колядуємо чи збираємо металолом. Це все із власної волі та бажання. І так само ми хочемо зробити в Україні", - додає Анджей Латуссек
Стати добровольцем може кожен охочий. Для цього не треба мати особливих навичок. Лише пройти відповідне навчання. Так само, додає Анджей Латуссек, якщо в вашому селі немає добровольчого загону, достатньо мати навіть п'яти охочих і створити власний ДПК.
