Про кадрові зміни в українському уряді говорили вже давно. Володимир Зеленський неодноразово говорив, що перестановки у Кабміні можуть бути, але прем'єр Денис Шмигаль не втратить своєї посади. 1 серпня Зеленський анонсував кадрові зміни після розмови зі Шмигалем. Йшлося про "людей, які здатні забезпечувати повну реалізацію державних завдань". Вже 3 вересня низка міністрів подали у відставку. Серед них Денис Малюська, який очолює Міністерство юстиції з 2019 року. Також голова МЗС Дмитро Кулеба, віцепрем’єрка Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка та міністерка з питань реінтеграції окупованих територій Ірина Верещук, міністр захисту довкілля Руслан Стрілець, міністр стратегічних галузей Олександр Камишін.
Кадрові зміни відбуваються також в Офісі президента України. Володимир Зеленський звільнив заступника голови ОП Ростислава Шурму. Співрозмовники "Української правди" в оточенні президента говорить, що Шурма давно хотів покинути цю посаду. "Зараз так склалися обставини, що президент його готовий відпустити", - повідомив співрозмовник УП.
Політолог Ігор Рейтерович в розмові з Ukrayina.pl сказав, що зміни в уряді найбільш імовірно спрямовані на те, щоб надати Кабінету Міністрів нової енергії для ефективного вирішення важливих для країни питань. "Це достатньо велика ротація, але вона не зачіпає очільника уряду. Якщо міняти увесь Кабмін, то треба затверджувати нову програму, а немає гарантії, що за неї проголосують у Верховній Раді. Тому вирішили обмежитися такими змінами, які не потребують великих зусиль. Однак виникають питання щодо загальної ефективності цих змін та щодо людей, які прийдуть на заміну міністрам", - говорить експерт.
Деякі рішення уряду неодноразово критикували також і на Заході. Політолог у розмові з нами говорить, що якщо це і вплинуло на перезавантаження, то досить опосередковано. "Деякі застереження від наших партнерів дійсно були, це факт. Однак вони більше стосувалися не окремих міністрів, а їхніх рішень і певних процесів. Водночас кадрові зміни це також сигнал для наших партнерів, що Україна змінює уряд, намагається підвищити якість його діяльності, знаходити додаткові стимули для розвитку економіки та кращих управлінських процесів. Це досить промовистий сигнал для партнерів, що Україна не стоїть на місці й навіть під час війни може реагувати на критику та пропозиції і проводити кадрові ротації. Іміджевий момент тут є, але він спрацює лише за умови, що наступні міністри будуть кращими", - пояснює Ігор Рейтерович.
Політолог говорить, що прізвища людей, які опиняться на керівних посадах у тих чи інших міністерствах фігурують у ЗМІ, однак офіційно ще не відомо хто буде відповідати за конкретні міністерства. "Ситуація може змінитися та перегратися. Я не думаю, що там будуть якісь проривні призначення і там опиняться люди, які будуть на голову вищі своїх попередників", - говорить Рейтерович.
Ігор Рейтерович у розмові з нами говорить, що міністри мали проблеми у комунікації між собою, хоч і повинні були спілкуватися за протоколом. Нові обличчя у Кабміні зможуть створити нову єдність серед міністрів. "У перший час, коли прийдуть нові люди, буде відбуватися так званий тімбілдінґ. Вони будуть збиратися на засіданнях та комунікувати. Однак я не думаю, що це головна причина. На сьогодні Кабмін, хоч це і центральний орган виконавчої влади, але він не приймає рішення самостійно. Вони приймаються в Офісі Президента. Тому прихід 50% нових міністрів дуже сильно ситуацію не змінить. Денис Шмигаль зрозумів, що потрібно вміло комунікувати не зі своїми підлеглими, а з людьми, які працюють в Офісі Президента", - каже політолог.
Експерт переконаний, що усі нові обличчя у Кабміні сформовані та рекомендовані Офісом Президента. Питання лише, наскільки вони будуть ефективними на своїх посадах.