Львів у жалобі. Містяни оговтуються після трагедії
Сьогодні Львів у жалобі. Мешканці міста вшановують пам'ять осіб, які загинули внаслідок російського обстрілу 4 вересня. У результаті комбінованої атаки по історичній частині міста, загинуло семеро осіб, понад 60 було поранено. За даними голови Львівської ОВА Максима Козицького, понад 20 осіб перебувають у лікарні, їхньому життю нічого не загрожує.
"Львів оговтується від цього, направду, я проходила площею Ринку, сьогодні, там спущені прапори синьо-жовті, і водночас на площі Ринок чотири таблички, що буде поховання сьогодні чотирьох захисників України, вчора п'ятьох хоронили, тобто ситуація так виглядає", - розповіла у розмові з радіо NV львівська журналістка Галина Терещук.
З самого ранку до зруйнованого будинку люди почали зносити квіти, лампадки та дитячі іграшки. На місце трагедії прийшли також знайомі вбитих, зокрема, однокласники дівчат, які разом з матір'ю померли під завалами.
"Це була сім'я настільки дружня, що я от завжди казала, що я в майбутньому хочу таку сім'ю, як в неї, і просто я не знаю, як зараз тато витримає без них, вони завжди були всюди разом, вони тримались один за одного, підтримували один одного", - розповіла одна із подруг загиблої Дарини.
Ярослав Базилевич втратив під час обстрілу трьох доньок: Емілію, Дарину, Ярину і дружину Євгенію. Вся сім'я ховалась від обстрілу на сходовій клітці. Чоловіка врятувало те, що у якусь мить він повернувся до квартири, щоб взяти води. Зараз він перебуває у важкому стані у лікарні.
"Ми надіялись, що все буде добре. Що вони вийдуть. Я пробував шукати дитину, бо Іринку забрала швидка, я думав, що вона вижила. Я пробував її шукати по лікарнях, а потім я дізнався, що ця машина поїхала в морг. Тоді у мене все обвалилось", - зі сльозами на очах розповів друг загиблих у коментарі для українських ЗМІ.
"Ну це страшно, коли ти будеш ховати людей, з якими ти перетинався, бачив і їм ще жити й жити, це велика трагедія", - зазначив мер Львова Андрій Садовий. Він був знайомий як і з сім'єю Базилевичів, так і з Юрієм Арабським, який також загинув внаслідок атаки.
Похорон загиблих відбудеться у п'ятницю та суботу. Родину Базилевич: Євгенію і трьох її доньок 21-річну Ярину, 18-річну Дарину та 7-річну Емілію поховають на Личаківському кладовищі - одному з найстаріших кладовищ у Львові, де похоронені видатні особистості та військові.
Ірину Демидову поховають завтра, 6 вересня, на кладовищі в с. Зимна Вода. Прощання та чин похорону розпочнеться в Храмі Святого Архистрага Михаїла.
Юрія Арабського поховають завтра на Янівському кладовищі. Прощання та чин похорону розпочнеться в каплиці Різдва Івана Хрестителя.
Олександра Погорецького поховають у суботу, на Личаківському кладовищі. Прощання та чин похорону розпочнеться в каплиці Різдва Івана Хрестителя.
Натовп перед пунктом здачі крові
Львів'ян від вчора активно закликали здавати кров на потреби поранених. Сьогодні понад сто людей прийшли в Центр крові Першого медоб’єднання, аби допомогти пораненим після ракетного обстрілу.
"Я навіть не роздумувала, я знала, що мушу йти й здати кров. Я приємно була вражена тим, що стільки людей зголосилось", - каже у розмові з Ukrayina.pl мешканка Львова Анна. За її словами, атмосфера серед людей була пригніченою, адже люди ще не встигли оговтатись після обстрілу.
"Львів - це велике місто, але все одно, багато людей між собою знайомі. Я особисто не знала загиблих, але у черзі в лікарні зустріла осіб, які були знайомі чи з сім'єю Базилевич, чи з іншими жертвами російського обстрілу. Вони досі не можуть повірити в те, що трапилось", - розповідає дівчина.
"У мене родичі живуть неподалік. У них постраждав син, і я вирішила допомогти людям, яким це потрібно", - сказала у коментарі "Суспільному" львів'янка Анастасія.
Львів розбирає завали. "Ненависть перекинув на фізичну допомогу"
Одразу після атаки, на місце трагедії кинулись допомагати мешканці міста. За словами однієї із працівниць комунального підприємства, в екстреному порядку їх викликали на місце удару, щоб якнайшвидше розібрати завали. "Було дуже небезпечно, на нас ще падало скло, цегла. Люди працювали практично цілий день", - сказала пані Ірина.
"Це була така миттєва реакція, я була на інших вулицях Львова і бачила, як з інших з будинків виходили сусіди, допомагали, уже ввечері це все розбирати, питали, що потрібно. Ця взаємопідтримка, вона завжди була і є, і я дуже вірю в те, що ця людяність в нас залишиться, залишиться, попри те, що переживають сьогодні українці такі велике жахіття, таке величезне горе, як цей чоловік, котрий втратив всю свою сім'ю", - додає пані Галина.
Допомогти розбирати завали прийшов також мешканець Львова Олексій. У розмові з нами хлопець каже, що інакше вчинити не міг. "Я не міг сидіти вдома. Така трагедія у моєму рідному місті, люди всі як рідні, тому я розумів, що треба допомогти. У мене було стільки ненависті, що хотілось чи то плакати, чи то кричати, чи то з кулаками кидатись на когось. Цю злість вдалось вивільнити через фізичну роботу. А її було дуже багато", - згадує студент.
На місці обстрілів ще залишилось чимало роботи, адже за один день не вдалось розгребти усе сміття. Сьогодні комунальні служби продовжили наводити лад.