Українці допомагають захистити Вроцлав від повені. "Треба діяти разом і злагоджено"
Велика вода дісталася району Стабловіце у Вроцлаві. Спочатку мешканці самостійно організували доставлення мішків із піском, проте згодом до них приєдналися військові, допомагаючи будувати укріплення. Відтоді основні зусилля служб, які захищають столицю Нижньої Сілезії від повені, зосереджені саме в цьому районі. На цей час тут розміщено кілька тисяч мішків із піском.
Місцеві жителі активно беруть участь у створенні захисних бар'єрів не тільки в Стабловіце, а й в інших районах міста. Вулиці, будівлі, крамниці та навчальні заклади укріплюються мішками. У Вроцлаві також проживає багато українців, які долучаються до спільних зусиль у захисті міста від стихії.
Повінь у Польщі. Українці долучаються до будови укріплень у Вроцлаві
Володимир живе та працює у Вроцлаві понад сім років. Разом з родиною проживає у передмісті. Долучився до створення укріплень у селі Каменець-Вроцлавський. Каже, що звідти немає загрози для його оселі, але вирішив допомогти місцевим жителям.
"Треба було допомога і ми з дружиною вирішили приїхати та допомогти. Засипали пісок у мішки, складали їх та утворювали укріплення. Це місто, у якому ми живемо, наш другий дім. Тому потрібно зробити усе необхідне, щоб воно було безпечне. А хвилі буде байдуже яка у кого національність, який паспорт, хто і звідки приїхав", - говорить Володимир.
Арсен також проживає у Вроцлаві близько п'яти років. Він зорганізував студентів та випускників Вроцлавського університету, які походять з України, для допомоги в укріпленні навчального закладу. Розповідає, що до створення бар'єрів долучилося чимало людей: військові, мешканці міста, студенти, професори, працівники університету.
"Настрій доволі позитивний. Тут панує атмосфера солідарності. Дівчата допомагають зав'язувати мішки, хлопці лопатами засипають пісок, транспортують їх, а потім розміщають біля підвальних приміщень університету. Всі працюють для спільного блага. Зокрема, тут є українські студенти з різних факультетів: з юридичного, історичного, медіа, міжнародні відносини. Нам хочеться забезпечити наш університет. Для більшості з нас це наша альма-матер. І нам важливо, щоб як і ми, так і інші студенти могли безперебійно навчатися, навіть в таких умовах, коли стихія має свої плани. Тому ми прийшли сюди, аби допомогти університету", - говорить Арсен.
Житель Вроцлава говорить, що українці добре знають як це, втратити дім під великою водою, через підрив росіянами Каховської ГЕС. "Ми вважаємо, що зараз як ніколи актуально показувати солідарність. Ми хочемо і готові допомагати, тому що ми розуміємо, що таке паводки, ми розуміємо їхні наслідки. Ми самі це пережили, коли росіяни затопили Херсон і південь України", - каже українець у Вроцлаві.
Арсен підкреслює, що переймається за долю Вроцлава, як за свій другий дім. "Хочемо донести жителям Вроцлава, що ми, як українці, також серед них, переживаємо через цю стихію, дуже хвилюємося за місто і зробимо все, щоб його захистити", - додає.
Марія Андрухів, волонтерка та громадська активістка з міста Познань, у розмові з нами говорить, що чимало українців, які проживають у Польщі, долучається до підтримки потерпілих від повені у Польщі.
"Рік тому ми боролись із повені у Новій Каховці, ночували на складах і цілодобово приймали допомогу від небайдужих людей. Польські друзі тоді дуже активно включались в допомогу, тому дивно було б, якби ми зараз залишились осторонь. Ніхто не застрахований від стихійного лиха і національність тут не має значення. А ми як ніхто інший знаємо, як важко боротись із наслідками повені", - каже Марія.
Додає, що Польща для неї - це другий дім, тому не може залишатися осторонь. "Знаю, що українці гуртуються і справді допомагають вже по всій Польщі, утворюють збірки, відкривають склади, відправляють автівки й ведуть інформаційну підтримку. Зараз ми одне ціле, зараз треба діяти разом і злагоджено", - каже волонтерка.