Ситуація після повеневої хвилі в Нижній Сілезії у Польщі досі залишається складною, а наслідки стихії все ще відчуваються. Міста в Сілезії та в Опольському воєводстві після повені виглядають як після катастрофи. У багатьох місцях рівень води перевищив той, що був у 1997 році під час повені тисячоліття. Зруйновані будинки, затоплені дороги та купи сміття стали повсякденністю для багатьох населених пунктів. Одним із найважливіших завдань нині є прибирання повеневого сміття, яке створює епідеміологічну загрозу. Влада закликає до швидкого вжиття заходів. Маршалок воєводства Павел Ґанчар закликав, щоб гуманітарна допомога надходила до визначених пунктів, так званих регіональних хабів, звідки її буде спрямовано до тих, хто найбільше її потребує.
На затоплених територіях волонтери допомагають місцевій громаді справитися з наслідками катастрофи. Вони підкреслюють, що найменші населені пункти найбільше потребують підтримки. Волонтери приїжджають до сіл, постраждалих від повені, щоб прибирати вулиці, будинки та двори. Серед них також є українці, які проживають у Польщі.
Волонтери допомагають постраждалим від повені. "Мешканці відчувають, що вони не залишені наодинці зі своєю трагедією"
Арсен і Северин, громадяни України, які живуть у Вроцлаві, ще кілька днів тому брали участь у будівництві та зміцненні протиповеневих валів. Тепер вони допомагають мешканцям затоплених населених пунктів боротися з наслідками катастрофи. Вони відвідали зокрема Сьцінавку Середню та Нижню. Річка Сьцінавка затопила близько 400 будинків і квартир. В одному з будинків вони допомагали прибирати підлогу, а потім поїхали до селища Скшинка. У пункті допомоги вони отримали продукти, які роздавали мешканцям та іншим волонтерам, а також допомагали сортувати гуманітарну допомогу на складі.
"Ми також поїхали до Вадоховиць, які дуже постраждали від повені. У місцевому центрі допомоги нас спрямували до родини, яка потребувала підтримки. Там було багато роботи. На місці нам видали рукавиці та лопати, тож ми змогли одразу розпочинати працю. Родина, якій ми допомагали, втратила половину свого майна. Разом з іншими волонтерами ми прибирали двір і виносили зруйновані речі. З конюшні я навіть витягнув кілька дорожніх знаків. Хвиля мусила бути справді потужною", – розповідає Северин у розмові з нами.
Він додає, що на затоплених територіях багато охочих допомогти. Найбільше підтримки потребують у маленьких, важкодоступних місцевостях. "Є люди, які привозять їжу та інші товари. Село за селом їздять медики, запитуючи, чи не потрібні комусь ліки. Атмосфера солідарності там неймовірна. Мешканці, попри трагедію, відчувають, що вони не самі та сподіваються, що все повернеться до норми", – підкреслює він.
Волонтери в дії. "Ця солідарність надзвичайно надихає"
Арсен у розмові з Ukrayina.pl висловив захоплення масштабами допомоги, яку надають волонтери у Польщі. "Кожен знає, що має робити. Ця солідарність надзвичайно надихає. У місці великого смутку зустрічаються люди з добрим серцем, які віддають усе від себе. Це неймовірно мотивує", – сказав Арсен.
Він також підкреслив, що українці добре розуміють, що означає втрата дому через велику воду. "Тепер, більше ніж будь-коли, ми повинні проявляти солідарність. Ми знаємо, що таке велика вода та які вона несе наслідки. Ми самі це пережили, коли росіяни затопили Херсон і південну Україну", – зазначив він.
Повінь у Польщі: що відомо про наслідки
Понад 2 мільйони жителів південного заходу Польщі опинилися під загрозою через нищівні повені, від яких уже постраждало щонайменше 57 тисяч осіб. Як повідомив Ян Ґрабєц, голова канцелярії прем’єр-міністра Польщі, станом на 21 вересня в 749 населених пунктах країни запроваджено режим стихійного лиха.
"Тут ми говоримо про стан стихійного лиха, а в наступній категорії – кількість постраждалих від підтоплення, тих, хто реально, попри рятувальні та захисні заходи, зазнав підтоплення. На зараз це 57 тисяч людей", – зазначив Ґрабєц.
Також було евакуйовано 6 544 осіб з небезпечних зон. Внаслідок стихії 11 502 будинки, включно з приватними та багатоквартирними будівлями, були затоплені або пошкоджені. Повінь також зруйнувала 6 033 господарських об’єкти та 724 громадські установи, серед яких школи, дитячі садки, адміністративні будівлі, дороги та мости.
