16 жовтня у Верховній Раді Президент України Володимир Зеленський представив документ, який має стати дорожньою картою до завершення війни з Росією. За словами глави держави, цей план вже обговорювався з міжнародними партнерами і складається з п'яти публічних пунктів, а також трьох таємних додатків. Усі пункти покликані не лише завершити війну, але й гарантувати Україні стійкий мир після перемоги.
"План перемоги України – це план посилення нашої держави, наших позицій", – наголосив Зеленський. Він зазначив, що головною метою є "примус Росії до миру" за допомогою міжнародної підтримки та рішучих кроків з боку України та її союзників.
План містить такі етапи: перший пункт присвячений геополітиці, другий і третій – військові, четвертий – економічний, а п'ятий – безпековий. Головна мета – завершити війну не пізніше наступного року.
Запрошення до НАТО
Перший пункт плану передбачає отримання Україною безумовного запрошення до НАТО. На думку Зеленського, це стане фундаментальним кроком для забезпечення довготривалого миру і стане свідченням того, що геополітичні амбіції Росії зазнали поразки.
"Для нас рішучість у питанні НАТО для України означає також неминучість євроінтеграції для України та безальтернативність демократії в Україні. І саме тому це початковий пункт Плану перемоги. Перший і дуже важливий. Свідчення рішучості. Ось що таке запрошення. Безумовне запрошення зараз", – підкреслив президент.
Проте, цей пункт викликав чимало дискусій серед політиків та експертів. Колишній нардеп Борислав Береза висловив сумніви щодо реалістичності цього кроку. "Це може виявитися надто амбітним завданням", – зазначив він у своєму дописі, вважаючи, що деякі військові після війни не захочуть залишатися в армії, що може вплинути на готовність Заходу підтримувати Україну на такому рівні.
Оборонні заходи
Другий пункт плану стосується посилення оборони України. Йдеться не лише про активні операції на полі бою, але й про знищення наступального потенціалу Росії. Важливу роль відіграють інвестиції в українське оборонне виробництво, зокрема, в комплектацію резервних бригад для Збройних Сил України, посилення протиповітряної оборони та співпраця з міжнародними партнерами щодо знищення російських дронів і ракет.
"Оборонний пункт Плану має таємний додаток, і до нього мають доступ саме ті партнери, які мають відповідний військовий потенціал допомоги", – сказав Зеленський.
Стримування агресії
Третій пункт плану – стримування. Україна пропонує розмістити на своїй території комплексний неядерний стратегічний пакет стримування, який буде достатнім для захисту країни від воєнної загрози з боку Росії. "Пакет стримування – це факт, що Росія або йде в дипломатію, або йде до втрати її машини війни. Мир завдяки силі", – так схарактеризував цей підхід президент.
Цей пункт також містить таємні додатки, які вже отримали США, Велика Британія, Франція, Німеччина та Італія.
Економічний потенціал України
Четвертий пункт Плану перемоги стосується економіки. Україна пропонує укласти угоди зі стратегічними партнерами про захист та використання її критичних ресурсів – урану, титану, літію, графіту та інших цінних матеріалів. Зеленський називає ці ресурси "ключовими загарбницькими цілями Росії" і водночас "можливістю для економічного зростання" України.
Президент підкреслив, що поклади цих ресурсів разом із енергетичним потенціалом країни мають стратегічне значення не тільки для України, але й для глобальної безпеки. Цей пункт також містить таємний додаток, що передається лише вибраним партнерам.
Післявоєнна безпека
П'ятий і завершальний пункт Плану перемоги присвячений безпеці в післявоєнний період. Зеленський пропонує заміщення деяких військових контингентів США, дислокованих у Європі, українськими підрозділами, які набули реального досвіду сучасної війни.
"Цей український досвід має бути використаний для зміцнення оборони всього Альянсу та гарантування безпеки в Європі. Це достойна місія для наших героїв", – сказав Зеленський.
Проте, цей пункт також викликав критику. Деякі експерти вважають, що після завершення війни більшість військових, що провели декілька років на фронті, захочуть повернутися до мирного життя, а не продовжувати службу в армії.
Політик Володимир Ар’єв вважає документ радше "декларацією намірів", ніж реальним планом. На його думку, документ має бути створений усіма політичними силами, а не однією політсилою.
Журналіст Богдан Буткевич припускає, що деякі пункти плану навмисно є занадто амбітними, щоб у разі їхньої нереалізації українська влада могла перекласти відповідальність на західних партнерів. Така позиція, на його думку, може бути частиною стратегії напередодні можливих мирних переговорів. "Ось для чого був сьогоднішній двіж. Щоб якщо Захід щось не зробить з хотєлок Зе – з чистою душею піти на переговори. Вже в грудні. В Туреччині чи Аравійських монархіях. Про що різні представники Зе-влади вже чимало разів за останні тижні проязичилися", – написав Буткевич.
Німецький аналітик Юліан Рьопке також скептично оцінив деякі пункти плану, зокрема питання вступу до НАТО та використання західної зброї для ударів по території Росії. "Вступу до НАТО не буде, дозволу на удари вглиб Росії західною зброєю не буде, спільного ППО проти російської авіації не буде. А про повне визволення країни вже навіть не йдеться. Нема слів", – йдеться у дописі Рьопке.
