Якими будуть післявоєнні вибори в Україні? Політолог: "Слуга народу" приречена на розпад

Władysław Jacenko

Понад половина українців виступають проти проведення загальнонаціональних виборів до завершення війни. Однак експерти кажуть, що у політичних кулуарах постійно обговорюють майбутні вибори. Кому українці довірять владу після війни та що буде з президентською партією?

Згідно з опитуванням , проведеним Центром Разумкова наприкінці вересня 2024 року, 56% українців негативно ставляться до ідеї проведення виборів до завершення війни. Водночас 28% громадян вважають, що вибори необхідні вже зараз. 

Серед тих, хто довіряє президенту Володимиру Зеленському, лише 17% підтримують ідею проведення виборів під час війни, тоді як 69% категорично проти. Це свідчить про високий рівень лояльності до чинної влади серед її прихильників, які вважають за краще дочекатися стабілізації ситуації перед тим, як обирати нове керівництво країни.

Інша картина спостерігається серед тих, хто не довіряє президенту. У цій групі підтримка виборів значно вища - 41% за проведення виборів до завершення війни, що вказує на бажання змін у керівництві держави навіть у таких складних умовах. Проте 42% все ж залишаються проти проведення виборів.

Схожа ситуація спостерігається і з Верховною Радою. Серед тих, хто довіряє парламенту, лише 23% підтримують проведення виборів, тоді як серед тих, хто не довіряє, цей показник підвищується до 30%.

Більшість українців не підтримують вибори під час війни. Що говорить президент? 

Президент Володимир Зеленський неодноразово висловлювався щодо можливості проведення виборів у воєнний час. У жовтні 2023 року він зазначив, що вибори можуть відбутися навіть під час війни за умови змін до законодавства та організації процесу таким чином, щоб у ньому могли взяти участь усі громадяни, включаючи військових на фронті, українців за кордоном, а також тих, хто вимушено покинув свої домівки через війну. Однак це амбітне завдання потребує значної підготовки та зміни правових норм.

У січні 2024 року президент Зеленський сказав, що він не відкладає виборів, але під час воєнного стану вони заборонені законом. Влітку 2024 року Зеленський підкреслив, що якщо війна затягнеться, доведеться шукати шляхи для проведення виборів навіть у таких складних умовах.

Політолог: Не бачу реалістичного сценарію проведення виборів під час війни

Політолог Євген Магда зазначив, що обговорення виборів у нинішніх умовах виглядає нереалістично: "Логіка дій чинної влади підказує, що вони думають про вибори та, звичайно ж, хочуть їх виграти. Вони опинилися в ситуації, коли мають два варіанти: або залишитися при владі, або бути готовими до зустрічі зі слідчими й прокурорами. В інформаційному просторі не бракує припущень, але я поки не бачу реалістичного сценарію проведення виборів під час війни".

Експерт також звертає увагу на те, що війна кардинально змінила політичний контекст. "Як проводити вибори президента, коли президент виконує роль верховнокомандувача? Я б радив підходити до цього питання тверезо і пояснювати громадянам та міжнародним партнерам, чому Україна зараз не може провести вибори", - наголошує Магда.

Кому українці довірять владу після війни?

За даними Центру Разумкова, довіра до політичних партій залишається на низькому рівні - лише 15% респондентів готові довірити владу нинішнім політичним силам. Однак більше респондентів (27%) заявили, що після війни з'являться нові політичні сили, яким можна буде довірити управління країною. Хоча цей показник нижчий, ніж у липні 2023 року, коли він становив 38,5%.

Найбільшу довіру серед українців мають військові. 47% опитаних вважають, що нова політична сила, якій можна буде довірити владу після війни, з’явиться саме з військових кіл. 

Також значна частина респондентів (24%) вірить, що нова політична сила може виникнути з волонтерського руху, який відіграє важливу роль у підтримці армії та допомозі постраждалим від війни. 21% громадян вважають, що лідерство може прийти від гуманітарної або технічної інтелігенції, а 19% - що з організацій громадянського суспільства. Це демонструє, що українці шукають нових лідерів, які мають реальні досягнення і мають довіру громадськості.

Політичні експерти прогнозують зміни на політичній арені України. Політолог Микола Давидюк в ефірі Radio NV підкреслює, що у політичних кулуарах уже давно точаться розмови про майбутнє партії "Слуга Народу", яка наразі стикається з серйозними викликами. "Депутати для себе рішення всередині парламенту роблять, залишатися в Слузі Народу, чи ні. Багато хто каже, що поки Олена Шуляк нею керує, цей проєкт президент підіймати не буде. Що цінного зараз у бренді цієї партії? Для конкурентів - це токсичність та негатив, а для самої партії - це велика кількість комісій як парламентської партії, що допоможе потім захистити вибори", - зазначає Давидюк.

Політолог Євген Магда дотримується думки, що на наступних виборах партія "Слуга Народу" як політична сила, можливо, не братиме участі. "Думаю, що партія Слуга Народу, як суб'єкту на майбутніх виборах вже не буде. Концепція нових облич себе не виправдала і не витримала випробування війною. Я думаю, що ця партія буде існувати, але сказати, що це буде учасник майбутніх виборів я не можу. Ця партія не стала реальною політичною силою. Це буде не розкол, це буде розпад. Ті мажоритарники, які бачать якесь політичне майбутнє, я впевнений, шукають собі вже якісь запасні позиції", - каже політолог. 

WIĘCEJ O:

wojna w Ukrainie
POLECAMY
"Якими будуть післявоєнні вибори в Україні? Політолог: "Слуга народу" приречена на розпад"
"Прощальний візит Байдена до Європи. Що робитиме американський президент у Німеччині?"
"План перемоги Зеленського. Що може означати"неядерний стратегічний пакет стримування"?"
"План перемоги Зеленського викликав резонанс. Експерти: "Достатньо було одного пункту""
"Наскільки молодою повинна бути армія? Чиновники США тиснуть на Зеленського в питанні мобілізації від 18 років"
"Зеленський представив план перемоги у Раді. Думки експертів"