Президент Володимир Зеленський під час Ставки доручив підготувати внутрішній план посилення України. "За підсумками сьогоднішнього засідання доручив членам Ставки підготувати визначені частини нашого внутрішнього Плану посилення України. Поряд із Планом перемоги маємо опрацювати всі необхідні кроки України, які забезпечать нашій державі внутрішні результати. Це стосується фронту, ОПК, економіки та фінансів, інформаційної сфери, забезпечення справедливості, регіональної роботи та інших стратегічних галузей. За організацію цієї роботи відповідатиме секретар РНБО", – заявив президент.
Як раніше повідомила українська редакція BBC, цей документ не є альтернативою раніше представленому плану, а стосується внутрішніх рішень у різних сферах. Попередній план був спрямований переважно до партнерів, а цей стосуватиметься кроків, які сама Україна має зробити для виживання та розвитку під час війни.
Як зазначив Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента, у коментарі для порталу РБК-Україна, план перемоги, який було представлено раніше, адресований партнерам і містить обґрунтовані пояснення щодо того, які види зброї потрібні Україні і які вона не може виготовити самостійно. "План перемоги орієнтований на західні країни та їхні спроможності. Але потрібна стимуляція і внутрішнього ринку, що в цій економіці мають робити органи й таке подібне. Це дві складові одного процесу", - сказав Подоляк. Він також наголосив на необхідності пояснити громадянам, як має функціонувати економіка під час війни.
Політолог Тарас Загородній в інтерв'ю сайту Obozrevatel зазначив, що нині в Україні існує гостра потреба вирішити питання організації роботи оборонної промисловості. Він звернув увагу на відсутність забезпечення таємниці підприємств у цьому секторі, що унеможливлює великі корпорації інвестувати в Україну. Він додав, що постачання запчастин не забезпечено з точки зору конфіденційності, а також відсутнє страхування військових ризиків. Новий план може врахувати ці аспекти.
"Це логічно, тому що план перемоги, який було озвучено у Верховній Раді, був розрахований на зовнішню аудиторію. Цей план перемоги, якщо коротко перекласти його з дипломатичної мови для наших зовнішніх партнерів, звучить так: коли ви нарешті почнете відповідати за свої слова... А стосовно внутрішнього плану, це логічно, що має бути конкретна робота, спрямована на те, як перебудовувати суспільство, як повинен бути організований тил", – наголосив експерт.
Український політолог Богдан Ференс зауважив у розмові з Hromadske Radio, що потрібно робити все можливе в контексті європейської інтеграції та розвитку української економіки. – Окрім розробки таких документів, важливо реально оцінювати ризики та впроваджувати плани поетапно, щоб результати були помітні, – додав Ференс.
Він також зазначив, що Україні потрібно більше політичних інституцій, орієнтованих на цінності. Такі інституції повинні захищати інтереси громадян і різних соціальних груп, а також збалансувати управління на державному рівні та готувати кадровий резерв. – Такі інституції є основою політичних процесів, навіть якщо під час воєнного стану внутрішня політика призупинена, – наголосив експерт.
Олександр Мусієнко, військовий та політичний експерт, також вважає, що Україні потрібен новий план дій для розвитку економіки. "Я думаю, що цей план стосуватиметься мобілізації національної економіки та всіх ресурсів, зважаючи на те, що війна може ще довго тривати", – сказав Мусієнко на своєму каналі в YouTube. "Найголовніше, чи з'являться у цьому плані натяки на політичні процеси в державі, що може натякати на можливість проведення виборів в Україні для оновлення влади", – додав він.
Політолог Олег Лісний припустив, що Україна може перейти на гібридний "воєнний лад" після реалізації внутрішнього плану перемоги. "Я думаю, що перехід економіки на "воєнні рейки" – це один з елементів переходу. Моя суб’єктивна думка, що ми маємо перейти на це, але чи готове на це суспільство?", – сказав він в ефірі телеканалу Київ 24. Він також згадав про людей, які спочатку заявляють про готовність до будь-яких обмежень заради перемоги, але потім залишаються незадоволеними, коли ці механізми впроваджуються в життя.