Фонд Сергія Притули був заснований у 2020 році. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, фонд масштабувався і зараз налічує понад 100 працівників та ще близько 300 волонтерів. Щодня вони закривають вагомі потреби військових у техніці, а також допомагають цивільному населенню, яке постраждало від російської агресії.
Як фонду вдалося отримати ліцензію на закуп техніки зразків НАТО? Скільки вдалося зібрати донатів завдяки американському відділу фонду? Як відбувається процес передачі великогабаритної техніки на фронт? Про головні напрямки роботи та здобутки, в ексклюзивному інтерв'ю Ukrayina.pl розповів директор цього фонду Андрій Шувалов.
Американський відділ Prytula Foundation USA зібрав понад 1 млн доларів. Як виглядає ситуація з донатами в Україні?
Цього року фонд Сергія Притули відкрив свій відділ у Північній Америці Prytula Foundation USA. Чим було зумовлене таке рішення?
Я коли став на посаду директора і дивлячись на фінансову складову, розумів, що українцям все важче стає донатити більші суми. Тобто середній донат він змеyшується через певні економічні складові. Втім в нас є велика кількість українців за океаном, вони підтримують Україну. Тож відкриття фонду в Штатах, це певний інструмент, щоб люди могли постійно донатити і в них була для цього спрощена можливість. Це зменшує навантаження на людей в Україні і дає більше можливостей тим, хто знаходиться за кордоном. Він відкритий в лютому, а сам статус ми отримали в квітні. Тобто пів року існує наш американський фонд. За цей час в нас зібрано донатів на понад 300 тис. доларів. Окрім цього до нас прийшов анонімний партнер, з ним ми перейшли позначку 1 мільйон доларів. Це в загальному.
Як загалом зараз виглядає ситуація з донатами? Чи проводили ви статистику, люди менше стали донатити, у порівнянні з минулими роками?
Люди дуже об'єдналися за ці три роки повномасштабного вторгнення. Втім порівнювати минулі роки і з тим, що є зараз, я гадаю не варто. Змінилася економічна складова. Тут треба в загальному подякувати людям, що вони навчилися системно донатити. Це відстежується по платежам. І ти розумієш, що у людей в загальному плані серед витрат є пункти - квартира, харчування, ліки і благодійність. Люди насправді великі молодці. Так само і бізнес. Є бізнеси, які підтримують щомісяця, є ті, які приходять під великі проєкти. Є бізнеси, які повертаються час від часу і говорять, що ось ми зараз маємо такі кошти, у що ми можемо їх вкласти. Так було і з човнами. Ми потім бачили, що та ж операція на Кринках відбувалася частково на човнах, які ми передавали. Саме цікаве, цю операцію на Кринках, де нашими човнами користувалися, я побачив у фільмі Юрія Бутусова. Там медикиня Юлія проводила евакуацію на евакі, який ми також передавали. Дивишся, і розумієш, що це все завдяки нашим людям. Ось це найголовніше.
Сергій Притула також показував кілька разів у соцмережах, як до Вашого фонду приходять діти зі своїми донатами. Хтось зібрав, продаючи браслети ручного виробу, хтось продава лимонд влітку. Часто загалом до Вас навідуються діти?
Таких історій багато. Я дивлюся на це все і порівнюючи наше дитинство, коли ми збирали у скарбничці кошти на тетріс чи на футбольний м'яч, розумієш, що сучасні українські діти збирають гроші для наших захисників і захисниць. Діти усвідомлюють, що зараз відбувається, контекст в якому ростуть. І коли такі малі хлопчики та дівчатка приходять і віддають на потреби війська, то розумієш, що зовсім інше сприйняття дитинства у дітей.
Чи можна стверджувати, що найбільше люди донатять після масованих обстрілів?
Ми постійно аналізуємо і вивчаємо ринок. Бачимо, що виготовляють наші виробники. До нас приходять військові із звітом та запитами. Є така складова. Однак загалом на донат впливає багато факторів. Емоція це лише один із них. Коли був наступ росіян на Харківщині, то ми інформували про це людей, відкрили безпосередній збір на той напрямок і люди підтримали.
Рік на посаді директора фонду Сергія Притули. Головні здобутки та напрямки роботи фонду
Ви стали директором фонду Притули у жовтні минулого року. Як раз рік тому, розкажіть, будь ласка, чим ви займались до цієї посади? Чи була вона пов'язана з волонтерством, військовою технікою?
Я з 2015 року займався підприємницькою діяльністю. Все життя працював на себе, будував свою мережу. Це була інша сфера. Однак розбудова, стратегія, налагодження роботи в колективі це все схоже.
А як Ви потрапили до фонду Сергія Притули? Які безпосередньо обов'язки маєте на своїй посаді?
У фонді я вже рік, як директор. Головні мої напрямки на цій посаді - це стратегія безпосередньо фонду, підбір команди, зустрічі, фандрайзинг, взаємодія між відділами, партнерські домовленості.
До 2022 року у фонді працювало всього три людини. На початку повномасштабного вторгнення на заклик Сергія Притули почали приходити нові обличчя, команда розширювалася. Мене дуже добре знав Паво Петриченко, який загинув в квітні цього року. Він мене набрав, знаючи мій досвід, і попросив організувати роботу великого складу, який ми відкривали на той час на Подолі в Києві. Туди привозили великий обсяг техніки, майна, номенклатури. Треба було швидко це все ставити на облік і видавати військовим. Потім ексдиректорка фонду Анна Гвоздяр запропонувала посаду керівника оперативно-логістичного відділу, де я мав приймати товар, опубліковувати. Також на мені була логістика між Києвом, Дніпром та Краматорськом. Я займався цим. Далі 26 вересня 2023 року засновник фонду запропонував мені посаду директора. Я погодився.
Зараз в нас багато роботи. Щодня я проводжу різні зустрічі, аналізую стан справ по зборах по проєктах, оновлюємо ситуції, аналізую роботу нашого американського фонду та запити військових. Зараз оновлюємо команду. Частина людей пішла на фронт, тому проводжу співпесіди. Фінансову частину контролюю.
Які можете назвати найбільші Ваші здобутки у фонді за цей рік?
Напевно це відкриття американського фонду. Це була доволі кропітка робота. Збір на ударні БПлА. Ми збирали для ССО (Сили спеціальних операцій Збройних сил України) і ЦСО "А" (Центр спеціальних операцій "А"). Ми зібрали на 101 ударний літак. У нас є точне підтвердження і розуміння того, що один з них прилетів в ангар в Таганрозі РФ, де знаходився російський літак АН-50, це радіолокаційний літак. В них взагалі штук 10 таких здається. Один з них безпосередньо знищили наші БПлА. Це дуже приємна історія. Також 1000 приладів нічного бачення. Це був мегазбір, який зробили ми, спільнота Стерненка та Олег Гороховський. Ми купили безпосередньо для штурмовиків американські прилади нічного бачення. Кожен день йде кропітка робота, навіть один дрон відданий на потреби військовим - це теж вагомий вклад і здобуток.
Які наразі основні напрямки роботи фонду Сергія Притули і скільки зараз загалом людей залучено у фонді?
Ми підходимо комплексно. Не можу виділяти окремо. Однак, якщо так розділити, то на сьогодні фонд працює за чотирма напрямками. Це: мілітарний, гуманітарний і два навчальних проєкти - це військова школа і центр готовності цивільних. Якщо ми говоримо про самих працівників, то 111 людей, якщо додати центри готовності цивільних, а їх на сьогодні 87 осередків, то це ще плюс 300 волонтерів.
Хто і як розглядає запити, які надходять від військових і як ви визначаєте пріоритети у наданні допомоги?
До нас можна звернутися офіційно через сайт, де військові можуть заповнити форму. Ми для цього відбудували цілу структуру. В нас є військові координатори. Один офіс знаходиться в Дніпрі, один в Краматорську. Координатори їздять по передовій, бачать, що відбувається і що необхідно. Відповідно в нас є пріоритетність розгляду заявки. Зокрема, це пряме залучення підрозділу в бойових діях, де ми знаємо, що підрозділ тримає певну ділянку фронту і ми їх забезпечуємо. Друге - це інтенсивність бойових дій на певному участку фронту. При важких боях кількість майна знищується більше. Потреби теж подвоюються. Також ми працюємо на рівні бригад і батальйонів. На сьогодні найбільше запитів з Покровська і Курська. Заявок все більше і більше. Раніше це була Авдіївка та Часів Яр.
Є група, яка працює на вхідних заявках, аналізує, вносять певні дані. Далі керівник мілітарного департаменту ухвалює рішення керуючись заявками, які подані. Потім визначає пріоритетність, враховуючи ті пункти, що я назвав раніше, дивиться на наявність необхідної номенклатури на складі. Якщо майно вже на складі, ми можемо його опрацювати за день. Наступного ранку воно може вже конвоєм виїжджати до центру логістики і далі за призначенням. Ми все майно передаємо актом прийому-передачі. Його має підписати військова частина і це інколи займає час. Може бути 2-3 дні, або і тиждень.
Як відбувається закупівля великої техніки? Ліцензія на прилади зразків НАТО
Як формуються запити на найбільші збори, наприклад такі як на супутник, безпілотники?
На прикладі супутника. В нас був великий збір на Байрактари. На той момент був чіткий запит військових. Треба була велика їх кількість. Ми збирали кошти. Наш партнер Baykar, побачивiи нашу єдність і просто вирішив подарувати цю техніку. В нас залишилася велика сума грошей, яку ми зібрали. Прийшли до Міністерства Оборони і запитали, що треба купити, що потрібно війську. Єдине наше прохання було, щоб це було щось пов'язане з літаючим видом зброї, щоб знищувати росіян з повітря, адже людський запит був на це. Порадившись, вони сказали, що треба купити супутник. Ми його передали нашій розвідці і на сьогодні він працює. Нам формують усі запити військові.
Та сама історія з приладами нічного бачення. До нас прийшли штурмовики і кажуть, що ми нічого не бачимо. Ми зрозуміли, що треба купити. Так само була історія у 2022 році. До нас прийшли військові і сказали, що в нас майже немає човнів. Є велика потреба. Ми збір не відкривали тоді з питань безпеки. Якби ми сказали, що збираємо кошти на південь, то напевно ворог би щось зрозумів. Ми пішли до бізнеса, сказали, що є така потреба. Разом з їх залученістю, загальними донатами фонду зібрали на 142 човна. Передали їх до війська і вони там працюють.
А загалом у Вас було багато таких анонімних великих зборів?
Були безпілотники, які ми передавали без широкого розголосу. Про деякі характеристики FPV-дронів ми замовчували. В нас і сьогодні є речі, які ми робимо, але не можемо про них розповідати. Втім згодом ми про них розказуємо. Загалом ми звітуємо про поставлене обладнання з затримкою у місяці. Наприклад, ми передали прилади нічного бачення, а опублікували цю інформацію з затримкою у понад місяць, щоб у росіян не було можливостей дізнатися про плани нашого війска і їх дислокацію. Потрібна інформаційна тиша. Між передачею і публічним звітом має пройти певний час.
Як відбувається велика закупка техніки? Як шукаєте постачальників, як відбувається комунікація?
Ми працюємо з 2022 року, в нас є ціла база контактів закупівельників. Коли ми купуємо велику кількість, то ми йдемо до виробника на заводи. Пишемо їм. Вони дають нам зворотний зв'язок. Якщо кількість в 100-500 одиниць їм підходить, то ми купуємо безпосередньо з завода. Якщо виробник говорить, що не може продати таку кількість, адже вона для них замала, то він дає нам офіційного дистриб'ютора і ми вже порівнюємо, де дешевше, включаємо логістику і ухвалюємо рішення. Нам найголовніше - це ціна та терміни доставки.
Що стосується загальних наших закупівель, то все що можемо купити в Україні - намагаємося купити в нас. Це збільшує їх потужності, працює економічна складова. До того ж українські виробники набагато швидше виправляють ті чи інші проблеми, оновлюють технології швидше. Наші виробники мобільніше підлаштовуються під загальні виклики. Якщо це маленький виробник і ми розуміємо, що його прилад добре працює, то ми, як фонд, можемо прийти і замовити певну кількість партій. Виробник за рахунок цього може збільшити свою потужність, показати свої можливості. Далі до нього вже звертається держава і підписує контракти на більші суми, навіть на мільйони. Таким чином Україна має нового виробника.
Чи можете ви назвати країни, де найбільше закуповуєте техніку, де найбільше маєте угод з партнерами?
Я думаю, що цю інформацію в повному обсязі краще не називати. Скажу так, можливо, по кількості угод, Україна є на перших місцях. В розробці тих же FPV, літаків ударного типу, розвідувальних БПлА українські виробники гарно себе показують. Велику броньовану техніку ми купували у Великобританії, прилади нічного бачення в Америці, це не секрет.
Влітку цього року Державний департамент США видав ліцензію фонду Сергія Притули на прилади нічного бачення PVS-14. Це техніка зразка НАТО. Як фонду вдалося отримати цю ліцензію?
Першу партію ми придбали у 2022 році. Це було 100 приладів. Ми про них дуже добре прозвітували, включаючи те, що ми їздили по американським посольствам. Показували, що ми благодійний фонд, що ми придбали і передали все по призначенню. Ми це робили спільно з Міністерством оборони. Є підтвердження, що прилади заїхали і кожен поставили на облік, є інформація, де він находиться. Після довгих перемовин, угод, військовий аташе у США Максим Зубенко також нам дуже допомагав. Це все в сумі показало американцям, що нам можна довіряти, з нами можна працювати і видали нам ліцензію на 1000 приладів нічного бачення.
Чи ця ліцензія була видана конкретно на прилади нічного бачення? Тобто, на закуп іншої техніки, потрібна нова ліцензія, вірно?
В цьому випадку це ліцензія на вказану кількість і на даний вид техніки. Все буде залежати від того, яка буде техніка і номенклатура. Головне, що ми вже почали, відзвітували і отримали 1000 приладів. Ми показуємо, що в нас все прозоро і нам можна довіряти і співпрацювати. Я цим питанням почав займатися у жовтні і на початку літа ми вже знали, що в нас буде ліцензія. Втім окрім ліцензії питання стояло і в коштах. 1000 приладів нічного бачення - це 160 мільйонів гривень. Треба було знайти ці кошти. Ми пішли в мегазбір зі Стерненком і Гороховським. Відгукнулися люди, бізнес і ми вже передали 500 приладів нічного бачення на ССО.
Чи підтримував фонд Притули операцію на Курщині?
Ми видаємо майно залежно від запитів наших військових. Вони нам не кажуть на яку саме це операцію. Однак якщо військові кажуть, що нам треба 50 човнів, то ти логікою розумієш, потенційно для чого вони. Так само з Курською історією. Ми приблизно розуміємо, що може відбуватися, але нам підтвердження ніхто не дасть.
В чому феномен фонду Притули?
Ліцензія на техніку НАТО, американський відділ фонду, закриті мегазбори. Це все, насправді, величезні здобутки. Як гадаєте, в чому цей феномен фонду Сергія Притули? Це народна довіра, прозорість?
Я думаю тут треба дивитися на сам початок історії фонду. Коли Сергій Притула їздив на передову до хлопців, почав взагалі займатися волонтерством. Поступово крок за кроком вибудовувався фонд, з'являлися на цьому шляху люди. Це все спільна велика робота. Таким чином, на сьогодні тут вже з'явилися люди, які можуть отримати і ліцензію на натівську зброю, є люди, які можуть комунікувати і звітувати з міжнародними партнерами. Це все комплексна велика робота.
Чи до кінця року плануєте великий народний збір? Можливо щось пов'язане з енергетикою?
Плануємо до кінця року ще збори, тому заоохочую активно слідкувати за нашими сторінками. Щодо енергетики, то над цим напрямком постійно працює наш гуманітарний відділ, який намагається закривати певні потреби громад, шкіл, садочків. Постійно шукаємо партнерів, які готові нам допомагати в цьому напрямку.
