Росія перекинула інженерні війська Північної Кореї на тимчасово окуповані території України, зокрема до Донецька. Про це в ефірі телемарафону заявив голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко в четвер, 31 жовтня. "Інженерні війська вже були присутні на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Донецьку. Поки вони не брали участь у війні", - зазначив Коваленко. Разом з тим, він передбачає, що північнокорейських військових переодягнуть у російську форму, і видадуть російські документи, "перемішають з калмиками і бурятами". Як зазначив Коваленко, так росіяни розраховують, що їх буде неможливо відрізнити від громадян РФ. "10-12 тис. військових КНДР, які будуть на одному напрямку, допоможуть вивести з цього напрямку росіян і кинути їх на схід, зокрема на Харківщину. Тому не слід применшувати загрозу від військових КНДР", - додав він.
Кислиця: "Участь солдатів КНДР у війні є найнебезпечнішим розвитком подій за останній час"
Активна участь солдатів КНДР у війні проти України є найнебезпечнішим розвитком подій за останній час з точки зору глобальних наслідків. Про це заявив на засіданні Ради безпеки ООН постійний представник України в організації Сергій Кислиця.
"Активна участь військ КНДР у російській агресивній війні проти України є дуже поганою новиною для світу. Це найнебезпечніший розвиток подій за останній період війни з точки зору глобальних наслідків. Побудова оперативної сумісності армій Росії та КНДР є загрозою для Європи, Корейського півострова, його сусідів та за його межами. Дехто може заспокоювати себе тим, що Росії потрібні солдати КНДР просто як гарматне м'ясо для продовження їх "м'ясорубкових" атак проти українських сил. Однак це лише частина правди, а не головне", – наголосив Кислиця.
Зокрема він зазначив, що у період з 23 по 28 жовтня зі Східного військового округу до кордону Росії з Україною вилетіло щонайменше сім літаків із військовослужбовцями чисельністю до 2100 людей, повідомив Кислиця.
"Очікується, що чисельність військовослужбовців з КНДР, які будуть перекинуті з Приморського краю Росії до кінця жовтня 2024 року, може сягнути 4500 людей. Також очікується, що в листопаді 2024 року військовослужбовці КНДР почнуть безпосередньо брати участь у бойових діях проти українських Сил оборони", - заявив постпред.
Самусь про війська КНДР: "Можуть принести РФ набагато більше проблем, ніж користі"
Директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь в ефірі Radio NV заявив, що хоч Південна Корея і стверджує, що "в активні конфлікти" зброю не постачає, однак тепер може переглянути свою позицію. Також експерт нагадав, що до 2022-го року Європейський Союз діяв так само.
"Мені здається, спрямування північнокорейських військових до зони бойових дій з Україною може змінити цей підхід [щодо постачання зброї]. І це може повернутися для росіян набагато більшими проблемами, ніж користі від тих північнокорейських солдат. <...> Керівництво Південної Кореї поки що допускає [цю можливість], розмірковує, поки що немає рішення. Насправді вони чекають якоїсь, можливо, останньої червоної лінії, яка все-таки скаже: все, тепер ми вже працюємо з Україною", - наголосив Самусь, додавши, що Південна Корея - один з найкращих виробників зброї в світі, тому південнокорейські корпорації дуже бажані партнери для України.
"Єдина проблема — дійсно політична. Південна Корея намагається триматися начебто нейтральною між Китаєм, Сполученими Штатами, Японією і навіть Росією, для того, щоб забезпечити собі максимально ефективний економічний розвиток. Корпорації класні, але якраз формують державну політику так, щоб собі зробити максимальний ринок, технологічний обмін і максимально вигідне співробітництво. І тому вони кажуть: ми не хочемо, наприклад, одразу шкодити своїм відносинам з Китаєм, Росією, якщо підемо одразу допомагати Україні зброєю", - наголосив експерт.
На думку Самуся, мотивація Південної Кореї може змінитися, адже Росія наразі не лише допомагає КНДР грошима й технологіями, а й навчатиме особовий склад, який потім може використати отриманий бойовий досвід у війні проти Південної Кореї. "Їм [Південній Кореї] лише не вистачає якогось фінального поштовху, щоб почати все-таки працювати з Україною. А перспективи [співпраці] є дуже-дуже непогані", - резюмував експерт.
