Верховна Рада скасувала засідання через загрозу обстрілу

Marta Radio
Верховна Рада сьогодні скасувала засідання. Все через можливу атаку по Урядовому кварталу. Поінформовано про небезпеку також осіб, які працюють або живуть неподалік.

Російська Федерація найближчими днями може завдати удару по урядовому кварталу Києва. Зокрема, під атакою може опинитися Верховна Рада України. Про це повідомив народний депутат Тарас Батенко. За даними співрозмовників Української Правди, депутатів попередили про загрозу обстрілу та закликали обмежити присутність їх та їхніх родин в межах урядового кварталу.

"Нас інформують про те, що є загроза найближчими ракетними атаками на Грушевського,5. Це — парламент України. Будемо бачити, станеться це чи ні. Але я бачу, що Путін максимально підняв ставки", — сказав Батенко.

Через ймовірну загрозу, сьогоднішнє засідання парламенту скасували. Про відміну засідання написали також інші народні депутати. Воно мало бути останнім у листопаді. Українські законодавці зустрінуться у стінах Верховної Ради вже у грудні.

Зазначається, що не працюватиме сьогодні не лише ВР, але також інші служби парламенту.

"Підвищена загроза ракетної атаки. Тому не тільки було ухвалене рішення про скасування засідання, але й всі служби Ради і секретаріати комітетів сьогодні також не працюють. Так само як мінімізовано кількість людей у Кабміні, ОПУ та інших державних органах в тому районі",, — сказав нардеп від СН Микита Потураєв у коментарі Суспільне.

За його словами, місцевих жителів і тих, у кого офіси в урядовому кварталі, також попереджали про небезпеку.

"Загальна мета — зменшити кількість людей у потенційно небезпечній зоні. Рішення ухвалювали органи, відповідальні про безпеку відповідно до розвідувальної інформації про загрозу ракетного удару по цьому району, тому і посилені безпекові заходи стосуються не тільки Ради, а й усіх, хто там працює і живе", — сказав нардеп.

Олексій Гончаренко зазначив, що скасування засідання було недоцільним, адже попри небезпеку, "прийшли б депутати, які не бояться і уряд теж міг би не в повному складі приходити". Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк у коментарі "Суспільне" висловив іншу думку, зазначивши, що сьогоднішнє засідання не було важливим, а якщо є попередження, на нього потрібно реагувати. 

Верховна Рада працює у особливому режимі у часі війни

Зазначимо, у вересні цього року біля будівлі Верховної Ради впали уламки безпілотника. Як повідомила "Українська правда" з посиланням на свої джерела у правоохоронних органах, уламки шахеда впали на вулицях, розташованих недалеко від Урядового кварталу.  У Київській міській військовій адміністрації тоді не виключили, що ціллю атаки міг бути український парламент.

Експерти зазначають, що Урядовий квартал є однією з цілей атаки росіян від початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, обстріл по урядових будинках мав би посіяти паніку серед українців.

Від 24 лютого 2022 року, Верховна Рада працює в режимі єдиного засідання й без канікул. Про це неодноразово заявляв голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.  За його словами, за цей час жоден народний депутат не отримав щорічної оплачуваної відпустки, оскільки це неможливо під час воєнного стану. Водночас кількість народних депутатів зменшилась — і зараз є найменшою за час незалежності України.

Зараз у Верховній Раді 400 депутатів. Це на 50 осіб менше, ніж передбачено Конституцією України. Все пов’язано з тим, що у 2019 році, коли обирали нардепів, до складу увійшло лише 424 народних депутатів. Сталось це через окупацію Криму Росією та втрату Україною контролю над частиною Луганської та Донецької областей. За підрахунками руху "Чесно", за чотири роки роботи нинішнього складу парламенту втратив мандат 51 народний обранець. Найбільше депутатів - 21 - втратили мандати у зв'язку із призначенням на інші посади, в основному для роботи в уряді. Адже бути водночас депутатом і, приміром, міністром в Україні заборонено. Після початку повномасштабного вторгнення частина депутатів самостійно відмовилась від мандату, адже покинули Україну і виїхали до Росії або в інші країни. Іншу частину позбавили мандатів через втрату громадянства і підозри у державній зраді.