Українці вже другий рік поспіль святкують Різдво та інші церковні свята за новим календарем. Згідно із Новоюліанським календарем, народження Ісуса Христа українці православного та греко-католицького віросповідання відзначають тепер 25 грудня. Цей календар майже ідентичний до Григоріанського, який використовують католики. Однак, головна різниця між цими двома календарями полягає в тому, що Новоюліанський календар залишає святкування Великодня та пов’язаних з Великоднем свят, в ті ж самі дати, що і в Юліанському календарі: за старим стилем.
Питання переходу на більш точний та приближений кадендар з’явилось ще кілька років тому. У 2017 році в Україні католицьке Різдво 25 грудня стало державним вихідним. Деякі українці після початку повномасштабного вторгення почали святкувати релігійні свята за Григоріанським календарем.
Перехід на новий календар у 2023 році був одним із кроків відходу України як церковної та і світської, від Росії. Зазначимо, що Російська православна церква дотримується Юліанського календаря. Також за ним живуть праславні церкви: Єрусалимська, Грузинська, Сербська, Польська. Також, за старим стилем живуть монахи на Святій горі Афон та коптські спільноти Єгипту.
Українці святкують Різдво вдруге "по-новому"
За Юліанським календарем, Різдво припадає на 7 січня, а Святвечір відповідно — на 6. Тому, різниця між "світовим" святкуванням і українським (за старим календарем) складала 13 днів. "Я з родиною завжди святкувала Різдво двічі: 25 грудня і 7 січня. У грудні — тому що ми в сім’ї католики, а 7 — бо вся країна так святкує і це була як солідарність із всіма православними і грекокатоликами", - розповідає Марія, мешканка Львівської області. За її словами, перехід на інший календар був очікуваним, адже якщо Україна вважає себе європейською державою, то і календар, хоч і церковний, повинен також співпадати.
Максим, тернополянин, каже, що легко перейшов на нову дату свята. Він вважає, що у цьому не було нічого важкого, адже перехід був у цілій країні. "Я ще раніше хотів перейти, але якось було важко. Служби Божі були ще 7 січня, всі навколо святкували того дня і ніяк не міг наважитись. Але потім, коли вже на законодавчому рівні прийняли, що ми святкуємо 25 грудня — усі мої знайомі легко почали святкувати у цей день", - розповідає Максим. Він наголошує, що грудневе Різдво «є більш пристосованим до зимових свят».
Як це було: всі спочатку постять, потім на Новий Рік п’ють, святкують і забувають про це. Потім 2 січня всі вже знову набожні, моляться і постять. Це якось нелогічно. А зараз, ми 25 грудня вже починаємо святкування
Анна, жителька Хмельницького, також перейшла на новий календар після його офіційного запровадження. Згадує, що це було зумовлене як проєвропейськими, так і антиросійськими мотивами. "Не було нічого важкого. Напевно, навіть якби й такий звичайний календар змінили, я б не розчаровувалась. Головне, не коли, а як ти святкуєш, з ким. От так і в цьому випадку. Коли всі у світі співали український "Щедрик" ми два тижні із запізненням відзначали це велике свято з тими, хто нічого святого у собі не має. Маю на увазі Росію", - каже дівчина. Анна стверджує, що усі у родині, навіть бабусі та дідусі підтримали перехід. "Навіть суперечок у родині не було. Всі підтримали. Як ми сіли тоді вперше за Святвечірній стіл у грудні, якось так добре стало. Так ніби як завжди, але по-новому. Немає цього поділу, коли католики в один день, а православні в інший", - розповідає.
