Звісно, опанувати польську на досконалому рівні за короткий час — важко, утім вивчіть бодай кілька фраз на кшталт "Dzień dobry" (добрий день), "Dziękuję" (дякую). Опануйте найпростішу лексику, аби, приміром, підтримати бесіду з касиром в магазині. Повірте, навіть якщо ви будете говорити з помилками, полякам ваші старання будуть надприємні. Сумніваєтесь? Тоді уявіть собі поляка, який приїхав у Тернопіль, Київ чи Полтаву і намагається розмовляти українською, утім робить багато помилок. Чи будете ви насміхатися з нього? Я впевнена: у жодному разі. Вам буде приємно, що вашу мову поважають і намагаються вивчити.
Якщо ви при знайомстві з паном на ім’я Тадеуш скажете, що читали поему "Пан Тадеуш" польського поета Адама Міцкевича, він точно усміхнеться. Не пошкодуйте часу, аби прочитати статті про головні віхи польської історії, познайомтеся з біографіями відомих поляків, поцікавтеся традиціями, яких дотримуються місцеві люди, слухайте новини, аби бути в курсі суспільного життя.
Якщо ви будете знати, що ПіС (партія Право і справедливість) та ГП (Громадянська платформа) — це дві головні партії Польщі, а мазурек Домбровскєго — це не пиріг, а державний гімн, налагодити комунікацію з поляками буде легше. І їм буде приємно вести бесіду з освіченою людиною, яка знає про Польщу багато.
Якщо поляки надали вам прихисток у своєму домі, будьте там чемними гостями. За можливості готуйте їжу, прибирайте, запропонуйте господарям існшу допомогу, робіть все для того, аби побут ваших нових друзів не став складнішим через ваше перебування у них вдома. Не чекайте, поки вас обслужать, ви не на курорті.
В Україні немає законів, які б забов’язували нас сортувати сміття. Та і в нашій побутовій культурі це не дуже популярно. У Польщі ж ситуація протилежна. По-перше, сортувати відходи поляків зобов’язує закон, по-друге — моральний обов’язок перед навколишнім середовищем. Тож не вносьте свій хаос в цю культуру. Вивчіть, що у жовті контейнери слід викидати пластик та метал, у сині — папір, у зелені — скло, у коричневі — органіку, а у чорні — змішані відходи. І дотримуйтеся цього правила.
У багатьох містах України, зокрема у Львові, пішоходи почуваються на дорозі у небезпеці, адже автомобілі перед нерегульованими переходами рідко зупиняються, пішохід мусить дочекатися, поки проїдуть усі машини. У Польщі ж для пішохода, який переходить дорогу, зупиниться навіть трамвай. Тож якщо ви за кермом у Польщі — поводьтеся так само (зрештою, і в Україні теж!).
Одного разу я запросила своїх польських подруг на дівочі посиденьки з нагоди моїх іменин на п’яту годину вечора. О 17.00 я ще однією рукою причісувалася, а другою малювала губи, аж тут пролунав дверний дзвінок — усі чотири панянки стояли на порозі з квітами. Поляки справді пунктуальні навіть в неформальних зустрічах. Тож якщо ви пообіцяли польському другу бути о 12.00 біля вокзалу — об 11.59 будьте на місці, аби не справити враження безвідповідального.
Водночас не намагайтеся квапити своїх нових знайомих з Польщі. У поляків — розмірений стиль життя, вони планують свої справи на тижні і місяці наперед. Отож коли ви будете тиснути на них, пояснюючи, що вам щось треба "вже і зараз", то можете наштовхнутися на нерозуміння і зворотній від очікуваного ефект.
Українці можуть при сварці підняти тон, опісля чого помиритися і спокійно потиснути один одному руку. Поляки ж вкрай рідко підвищують голос, принаймні за кілька років життя у Польщі я такого не чула. Вони надзвичайно толерантні і вміють все вирішувати спокійним тоном.
В Україні прийнято перед, наприклад, кабінетом лікаря сказати людям "Я лише запитати!" і обійти таким чином чергу. Для поляків така поведінка не властива. Тож не хитруйте. Коли бачите чергу, запитайте: "Kto ostatni w kolejce?" ("Хто останній в черзі?") і станьте за ним.
І назагал пам’ятайте: ставтеся до нових друзів у Польщі так, як би ви хотіли, щоб до вас ставилися в аналогічній ситуації. Не забувайте, що усмішка та добре слово — це найкраща у світі валюта!