Стипендія для українців у Любліні: як у Польщі здійснюють мрії біженців
На реалізацію ідеї організація витратила 125 тисяч злотих, які зібрала на аукціоні. Таким чином Homo Faber хоче допомогти біженцям швидше знайти себе в новій реальності, повідомляє TOK FM.
Стипендія для українців у Любліні: історії біженців
Одна зі стипендіаток, 17-річна Катерина, приїхала з Кривого Рогу разом із молодшим братом. Батьки змушені були залишитися в Україні. Дітьми в Польщі опікуються друзі родини.
До війни Катерина готувалася до іспитів у художню школу. Брала уроки співу та танців. 27 лютого вона мала піти на консультацію до навчального закладу.
"На жаль, війна все зупинила. 24 лютого мав бути гарний, гарний день. Я мала зустрітися зі своїм хлопцем, але вийшло інакше. Ми почули, що Росія напала на Україну, - пригадує дівчина. – Мрії, плани довелося відкласти. Прийняли рішення тікати до Польщі. Для нашої безпеки".
Коли українка дізналася про стипендію Homo Faber, написала заяву. Згодом їй профінансували інтенсивний курс малювання та живопису. Це дало їй змогу успішно скласти іспити до Художнього ліцею в Любліні.
Стипендією також отримали 15-річний киянин Михайло та його молодший брат. Вони обоє ходять на уроки фортепіано. Михайло займається 8 років і вже має чимало призів.
Творча стипендія. Яку допомогу можна отримати?
Загалом стипендії надали понад 200 особам. Наприклад, біженці, яка займалася кондитерськими виробами в Україні, купили плиту. Багато підлітків хотіли продовжити своє захоплення спортом - у когось не було взуття, м'яча, форми для занять дзюдо. Це все вони отримали в рамках творчої стипендії. Комусь організація оплатила заняття вокалом чи грою на інструменті.
"Ми навіть знайшли людину, яка викладає гру на бандурі. Тому що у нас була дитина, яка мала саме такі уроки в Україні", – каже Пьотр Скшипчак ініціатора стипендій.
Гроші на стипендії вже закінчуються, але в Асоціації заявили, що програму не переривають. Вони розраховують залучити кошти спонсорів.
"Найгірше, що можна зробити зараз, – це припинити їхні заняття, - каже Скшипчак. - Вони вже одного разу через це проходили, тікаючи від війни".