Паллотинський центр "Майбутнє для України" розташований у реколекційному домі Вищої семінарії в Олтажеві. Загалом він може вмістити 96 осіб, пише www.wnp.pl з посиланням на РАР.
"Це місце для психологічної та духовної допомоги" - директор
Перші мешканці центру для біженців в Олтажеві прибули 18 жовтня. Переважно, це матері з дітьми, які до цього жили у вже закритому центрі соціальної допомоги біженцям у Кречках.
Ректор Вищої паллотинської семінарії в Олтаржеві і водночас директор центру отець Мірослав Майзнер сказав, що заклад складається з двох частин. Перша – житлова. Вона має 48 кімнат із санвузлом, 3 вітальні та навчальну кімнату. Також тут є кухня, їдальня та актова зала. Друга частина центру – навчальна. Вона зараз на ремонті. У ній проводитимуть заняття з дітьми.
Навчальна частина також буде відкрита для польських та українських дітей з-поза меж центру. Вони зможуть приходити на різноманітні гуртки, мистецькі та спортивні заходи.
"Ми сприймаємо наш центр не лише як місце, де можна жити та харчуватися, а перш за все як місце, де людям можуть отримати психологічну та духовну допомогу, яка допоможе їм стати незалежними. Ми також хочемо допомогти їм у навчанні, розвитку талантів та інтересів, щоб вони могли пережити цей складний період", – сказав отець Мірослав Майзнер.
Він повідомив, що в навчальній частині центру організовуватимуть тренінги для вчителів. На них педагоги з України та Польщі зможуть навчитися адекватно реагувати на потреби дітей з воєнною травмою.
"Важко було знайти дім для такої великої родини"
Однією з мешканок центру є тарнополянка Маріанна. Вона з чоловіком і п’ятьма дітьми приїхала до Польщі через три тижні після початку війни. Родина має сина з неповносправністю. Війна не дозволила йому продовжити реабілітацію в Україні. Спочатку родина жила в монастирі Сестер Непорочного Зачаття в Ломянках, а потім на квартирі в Старих Бабіцах.
"Коли виявилося, що ми повинні покинути квартиру в Старих Бабіцах, ми не знали, що робити. Важко було знайти дім для такої великої родини, як наша. Проте ми все ще вірили, що Бог не покине нас і допоможе знайти новий дім. Зрештою ми знайшли його тут", - сказала вона.
